Верховна Рада та Національний банк України знову сперечаються, чи варто й надалі оподатковувати прибутки банків, отримані під час війни, за ставкою, удвічі вищою за стандартний податок на прибуток підприємств. У травні депутати запропонували зберегти 50-відсоткову ставку до кінця 2027 року. Уже за кілька годин НБУ виступив проти, попередивши, що через цей податок банки матимуть менше коштів для кредитування.
Депутати вбачають у банківському секторі як джерело надприбутків, так і спосіб швидко наповнити бюджет. Прозора фінансова звітність банків дає змогу оперативно стягувати з них податки, тоді як законопроєкти щодо детінізації економіки досі не можуть пройти Верховну Раду.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Коли підвищену ставку вперше запровадили у 2023 році, банки погодилися її сплачувати. Однак після того, як її дію продовжили вже кілька разів, суперечка переросла у відкрите протистояння. Напередодні підготовки бюджету на 2027 рік сторони так і не дійшли згоди — навіть після призначення нового прем’єр-міністра та формування нового уряду.
Верховна Рада відправила у відставку Премʼєр-міністра Юлію Свириденко
Kyiv Post розбирається у суті суперечки та з’ясовує, чи виправданий такий податок для виснаженої війною економіки.
Численні перевтілення податку на надприбутки банків
«У воєнний час банки отримують рекордні прибутки значною мірою завдяки операціям з державними цінними паперами», — написав у травні у Facebook голова податкового комітету Верховної Ради та депутат від партії Володимира Зеленського «Слуга народу» Данило Гетманцев. Так він анонсував законопроєкт, який передбачає збереження 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків у 2026–2027 роках.
За вісім годин Національний банк України (НБУ) відповів офіційною заявою, у якій засудив законопроєкт.
«Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. Екстраподаток нівелює це зростання», — заявили в НБУ.
Відносини Гетманцева з українськими банками мають тривалу історію — і починалася вона не з протистояння.
Уперше депутати запровадили 50-відсотковий податок на прибутки банків за 2023 рік законом, ухваленим у листопаді того ж року. Його застосували заднім числом, порушивши Податковий кодекс України, який вимагає повідомляти про такі зміни щонайменше за шість місяців. Водночас із 2024 року для банків встановили постійну ставку податку на прибуток у розмірі 25%.
Ані банки, ані НБУ не сприйняли це як утиск і активно не заперечували. Обсяги кредитування тоді були невеликими, а інвестиції в бізнес — надто ризикованими. Банки отримували рекордні прибутки без активного кредитування економіки — завдяки високим ставкам за депозитними сертифікатами НБУ та дохідності державних облігацій, за допомогою яких держава підтримувала стабільність гривні в умовах війни.
«Ми дійсно бачили, що банки ігнорують податок і вони його особливо не використовували», — заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу 30 червня.
Оскільки витрати на оборону перевищували податкові надходження, у 2024 році депутати вдруге підвищили ставку податку на прибуток банків до 50% замість нещодавно встановленої постійної ставки у 25%. Вони зробили це попри рекомендацію МВФ не оподатковувати прибутки банків за ставкою 50% другий рік поспіль.
Згодом Гетманцев запропонував утретє застосувати підвищену ставку — вже у 2026 році. На наступному брифінгу з питань монетарної політики Ніколайчук знову висловив невдоволення Нацбанку. Він сам порушив це питання, наголосивши, що однією з вимог МВФ є «стале оподаткування банківської системи».
Цього року НБУ знову висловив занепокоєння під час брифінгу 18 червня. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що регулятор «категорично проти» цієї ініціативи.
У відповідь Гетманцев не став наводити аргументи щодо доцільності податку для бюджету, а звинуватив Пишного у сприянні «найбільшій операції з відмивання грошей» через Sense Bank. Незадовго до цього НБУ виявив у банку приховану паралельну структуру управління та фальсифікацію звітності.
У Нацбанку назвали звинувачення Гетманцева «маніпулятивними та політично вмотивованими».
«Сам процес ухвалення цього рішення суттєво підриває засади державності, адже позицію Національного банку України, який виступає проти запровадження спеціального податку, фактично ігнорують», — заявив Kyiv Post голова правління ОТП Банку та голова Ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий.
На момент публікації парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Гетманцев, рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт.
Кредитування стрімко зросло, а податок залишився
Позиція Гетманцева не змінилася — однак змінилася економіка.
За роки повномасштабної війни бізнес пристосувався до нових умов, а витрати на оборону зросли до 50% усіх видатків бюджету — $68,4 млрд. Удари по енергетичній інфраструктурі посилили потребу в диверсифікації джерел енергопостачання. У 2024 році НБУ визначив пріоритетними кредитування оборонної промисловості, енергетики, сільського господарства та переробної промисловості, оновив правила оцінювання кредитних ризиків і запровадив нові процедури фінансового моніторингу для оборонного сектору.
Також запрацювали програми страхування від воєнних ризиків і надання відповідних гарантій, запроваджені ЄБРР, українським урядом та структурами ЄС.
Щоб пом’якшити вплив податку на капітал банків, НБУ відклав виконання деяких вимог щодо їхньої капіталізації, пов’язаних із європейською інтеграцією.
«НБУ відтерміновував реалізацію планів капіталізації банків, щоб розподілити в часі наслідки цього податку й не перешкоджати відновленню кредитування», — заявила Kyiv Post директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова під час червневого брифінгу.
У сукупності ці заходи дали результат.
За оцінками НБУ, у 2025 році обсяг кредитів бізнесу зріс на 30% у річному вимірі, а кредитів населенню — приблизно на 36%. Це саме те, чого депутати вимагали протягом багатьох років. За словами Ніколайчука, такого тривалого безперервного зростання обсягів кредитування в Україні не було з 2011 року.
Якщо підвищену ставку запровадять знову, вона почне негативно впливати на кредитування вже у другій половині 2026 року, а її наслідки відчуватимуться й у 2027-му, зазначив Ніколайчук під час червневого брифінгу.
За останній рік частка непрацюючих кредитів у корпоративному секторі скоротилася до 15,3%, свідчить червневий «Звіт про фінансову стабільність» НБУ за 2026 рік. Що вища якість кредитного портфеля, то менше коштів банк має відраховувати до резервів — і то більшу частину прибутку забирає додатковий податок.
Показник достатності капіталу банків знизився із 17,3% до 16,4%, тоді як звичайний діапазон становить 9–15%. Тепер банки активніше кредитують і водночас сплачують більше податків та дивідендів. За словами Ніколайчука, рекордні прибутки вже не компенсують навантаження на капітал, пов’язане з рекордним зростанням кредитування.
Через значні потреби бюджету економісти не поспішають захищати банки
Незалежні економісти, з якими поспілкувався Kyiv Post, погоджуються, що депутати обирають найпростіше джерело додаткових надходжень. Водночас вони поставили під сумнів деякі аргументи НБУ.
Порівняно з європейськими українські банки справді мають надзвичайно високу прибутковість.
За оцінками голови аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, якими він поділився з Kyiv Post, рентабельність капіталу банків залишалася вищою за 20%: 25,2% у 2024 році, 29,9% у 2025-му та 21,7% за перші чотири місяці 2026 року.
Середній показник у ЄС у 2024 році становив 9,4%. Навіть у Румунії, де він був найвищим у Євросоюзі — 21,9%, рентабельність банків поступалася українській.
НБУ попереджає, що податок відлякує інвесторів, однак, за словами Паращія, насправді їх стримують війна та політичні ризики.
Попри ці виклики, на український банківський ринок вийшли два іноземні інвестори. У січні естонська фінтех-компанія Iute Group придбала перехідний банк, створений на базі неплатоспроможного RWS Bank, а у квітні польська фінтех-компанія Zen придбала PIN Bank. За словами Ніколайчука, інвесторів привабили не можливості впровадити власні технології, а технологічні рішення, уже створені в банківській системі України.
«З огляду на нинішній рівень капіталу банківська система вже сьогодні могла б без проблем додатково видати кредитів на 300–400 млрд грн ($6,7–8,9 млрд)», — заявив Паращій.
Банки не використовують усіх можливостей для кредитування через воєнні ризики, брак надійних позичальників, високу вартість гривневих кредитів і погіршення фінансового стану виснажених війною компаній.
Важливе значення має і передбачуваність податкової політики.
«Якщо підвищену ставку вважають тимчасовою, бізнес має розуміти, як довго вона діятиме, щоб планувати свою подальшу роботу», — заявила голова правління Райффайзен Банку в Україні Наталія Гуріна.
«Це додатково посилює інвестиційні ризики, які й без того є високими через війну», — повідомило Kyiv Post джерело в державному банку.
«Ставку у 50% можна виправдати в умовах війни, але лише доти, доки витрати на оборону залишаються високими, банки отримують надприбутки й немає ознак скорочення їхнього капіталу або уповільнення кредитування», — заявив Kyiv Post аналітик Центру досліджень державних фінансів KSE Institute Тарас Маршалок.
За його словами, коли банки отримують високі прибутки, а держава гостро потребує додаткових надходжень, вони можуть тимчасово сплачувати більше податків. Однак це не дає державі права постійно застосовувати підвищену ставку.
У 2024 році, коли діяла ставка 50%, банки сплатили 95,9 млрд грн ($2,16 млрд) податку на прибуток — приблизно третину від 271 млрд грн ($6,09 млрд), сплачених усіма підприємствами того року.
Навіть за ставки 25% у 2025 році банки сплатили 84,8 млрд грн ($1,91 млрд) із загальної суми у 285 млрд грн ($6,41 млрд), підрахував Маршалок для Kyiv Post.
Більше надходжень Україна отримує від акцизів, податку на доходи фізичних осіб разом із військовим збором і ПДВ. Однак збільшити надходження від цих податків значно складніше.
Загроза дефіциту бюджету у 2027 році змушує владу шукати кошти
У боротьбі проти підвищеного податку банки та НБУ залишилися сам на сам із реаліями війни й рішеннями депутатів. Тепер Гетманцев хоче зберегти 50-відсоткову ставку й у 2027 році.
«Понад десяток країн Південної та Центральної Європи в тій чи іншій формі оподатковують надприбутки банків», — заявив Kyiv Post фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.
Однак у розпалі суперечки майже непоміченими залишилися важливі дані з грудневого «Звіту про фінансову стабільність» НБУ за 2025 рік: Україна отримує найбільші додаткові податкові надходження від найменшого банківського сектору. В Україні такі надходження становлять 0,60% ВВП — майже вдвічі більше, ніж у Латвії (0,36%), і більш ніж утричі більше, ніж у Чехії (0,19%). Водночас активи українського банківського сектору дорівнюють лише 49% ВВП, тоді як у Латвії цей показник становить 166%, а в Чехії — 127%.
Оподатковувати банки простіше, оскільки їхня фінансова звітність є найпрозорішою в українській економіці: у статистиці НБУ можна вільно ознайомитися з даними про їхні прибутки, збитки та капітал. Цього не можна сказати про сільське господарство, роздрібну торгівлю, важку промисловість або оборонний сектор, який істотно зріс. Водночас державні банки й без того віддають державі більшу частину своїх прибутків.
«Саме державні банки отримують більшу частину прибутків банківського сектору, а наступного року вони просто перерахують ці кошти державі у вигляді дивідендів», — заявила Kyiv Post Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Верховна Рада могла б знайти додаткові кошти для фінансування воєнного бюджету. Однак депутати зволікають з ухваленням необхідних законопроєктів, від яких залежить отримання зовнішнього фінансування на мільярди євро. Якщо парламент ухвалить пакет законопроєктів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), передбачений домовленостями зі Світовим банком, український бізнес зможе заощаджувати на комісіях від $82 млн до $117 млн і розширити свою діяльність.
Однак відповідний законопроєкт досі не винесли на голосування.
«Якщо уряд і парламент вчасно ухвалять усі необхідні закони та забезпечать їх виконання, коштів у бюджеті буде достатньо», — заявила Kyiv Post Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Деякі компанії середнього розміру також дроблять бізнес на кілька менших товариств з обмеженою відповідальністю, щоб уникнути сплати податків. Це ще одна схема тінізації економіки, яка ускладнює відстеження коштів, а механізмів протидії їй досі не запровадили.
«Стягнути більше податків із банків простіше, ніж проводити детінізацію економіки або структурні реформи, результати яких складно оцінити кількісно, а ще складніше — довести їхню ефективність МВФ», — заявив Kyiv Post Паращій.
«Ці кошти значно краще сприяли б кредитуванню, якби їх спрямували на страхування від воєнних ризиків», — повідомило джерело в державному банку.
До вересня цього року українські посадовці мають оцінити дефіцит фінансування на 2027 рік і визначити, як його покрити коштом внутрішніх надходжень та зовнішнього фінансування. Також їм, можливо, доведеться шукати додаткові кошти на оборону з огляду на реформу грошового забезпечення військовослужбовців.
Усе це потребує значних ресурсів, і потреба в них зберігатиметься до завершення російського вторгнення, однак коли це станеться — невідомо.
Депутати можуть знову наполягати на швидкому й простому рішенні — підвищеному оподаткуванні прибутків банків. Чи зможе новий уряд змінити цей підхід і домогтися від парламенту довгострокових рішень для економіки воєнного часу?
Вирішальне слово буде за новим прем’єр-міністром.
