Вбивчі політичні інтриги вирують всередині Росії, яка все більше виходить з-під контролю російського президента Володимира Путіна. Минулої неділі в петербурзькому кафе, яке, як кажуть, належить Євгену Пригожину, войовничий російський пропагандист Владлен Татарський загинув після того, як вибухнула щойно подарована йому статуетка. В той час Пригожин, керівник Групи «Вагнера», перебував за 1000 миль від місця інциденту, піднімаючи прапор над будівлею держадміністрації в Бахмуті та оголошуючи про захоплення міста росіянами.
Фото Татарського, справжнє ім'я якого Максим Фомін, який загинув під час вибуху в кафе 2 квітня, видно серед квітів біля імпровізованого меморіалу біля місця вибуху в Санкт-Петербурзі 3 квітня 2023 року. ОЛЬГА МАЛЬЦЕВА / AFP
Як і в таємничому романі Агати Крісті, «червоні оселедці» змусили росіян активно обговорювати, хто й чому міг вбити Татарського. Пригожин, оскільки він володіє кафе, є одним з підозрюваних, і він, безперечно, є особою, яка бажає, якщо не планує, стати путінським королем. Однак поки що головними підозрюваними у Кремлі вважають ув’язненого опозиціонера Олексія Навального та його рух «Фонд боротьби з корупцією» (ФБК).
Російського вченого, який працював над гіперзвуковими дослідженнями, ув'язнили за держзраду
На підтвердження цієї версії Міністерство внутрішніх справ Росії призначило Дар’ю Трепову головною підозрюваною, і в оприлюдненому відеозаписі допиту жінка зізнається, що принесла в кафе Пригожина те, що пізніше виявилось фунтом вибухівки в тротиловому еквіваленті, захованим у статуетці. Російський антитерористичний комітет також заявив, що Трепова є «активною прихильницею» ФБК.
Дар'ю Трепову, яку звинувачують у тероризмі у зв'язку з вибухом у кафе в Санкт-Петербурзі 2 квітня, в результаті якого загинув військовий блогер Владлен Татарський (справжнє ім'я Максим Фомін), конвоюють у Басманний районний суд на розгляд питання про обрання їй запобіжного заходу в Москві 4 квітня 2023 року. Кирило КУДРЯВЦЕВ / AFP
Окрім кількох підозрюваних, однією з яких є й Україна, не бракує й версій мотивів злочину. Зрештою, Санкт-Петербург перебуває в центрі того, що ми раніше назвали «Корпорацією вбивств» Путіна. Одним з мотивів може бути наступне: таким чином Путін надіслав Пригожину чіткий сигнал, що тому треба «знати своє місце». Лідер Групи «Вагнера» нещодавно натякнув, що він може стати кандидатом на посаду очільника Кремля після відходу Путіна.
Це на додаток до все більш запеклої словесної війни Пригожина з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу щодо його методів ведення війни. Наразі у Путіна з Пригожиним існує взаємна потреба один в одному, особливо з огляду на Бахмутську операцію та діяльність «Вагнера» в Африці, однак кохання між «кухарем Путіна» та його босом давно минуло. Якщо це й не було спробою знищити Пригожина, можливо, це спосіб Путіна (з його менталітетом «хрещеного батька») надіслати опоненту «чорну мітку» на знак останнього попередження.
Путін також продовжує відчувати значне занепокоєння через його невдалу «спеціальну воєнну операцію» в Україні, оскільки втрати росіян зростають. З огляду на це, хоча Навальний досі був корисним для Путіна домашнім «хлопчиком для биття», репресіями проти якого кремлівський очільник демонстрував російській громадськості, що він повністю контролює ситуацію, Путін міг нарешті вирішити, що лідер опозиції перестає бути для нього корисним. Якщо це так, можливо, Федеральна служба безпеки Російської Федерації (ФСБ) організувала напад на Татарського, щоб висунути Навальному та іншим членам ФБК звинувачення у вбивстві, тим самим усуваючи загрозу для Путіна в разі, якщо розслідування призведе до смертних вироків.
Крім того, слід уважніше придивитись до середовища російських військових кореспондентів і міліблогерів-прихильників війни, одним з яких був Татарський. Бути «за війну» в Україні не обов’язково означає бути «пропутінцем». Як перелічила відома медіаекспертка в питаннях Росії і плідна авторка Daily Beast Джулія Девіс у жовтні минулого року, «військові кореспонденти та блогери, які, як повідомляється, наразі перебувають під слідством: Ігор Стрєлков (Гіркін), Семен Пегов (WarGonzo), Юрій Подоляка, Владлен Татарський, Сергій Мардан, Ігор Дімітрієв, Крістіна Потупчик, а також автори «Сірої зони» та «Рибар».
Можливо, Путін через ФСБ надіслав їм усім криваве повідомлення, вбивши Татарського, щоб повністю включитися в управління війною. Спочатку, як влучно припустив Кілліан Баєр Рига з DW, використання Путіним російських військових блогерів, ймовірно, було «частиною хитрої політичної стратегії» російського президента, метою якої було спрямувати суспільну критику військових невдач Кремля в Україні на неефективне Міністерство оборони Росії. Однак тепер, враховуючи, що Росія скоро має зіткнутися з неминучим контрнаступом «Української весни» на Донбасі та/або в Криму, який може обернутись для Путіна політичним приниженням, вбивство Татарського могло бути попередженням: не варто критикувати російського президента за будь-які майбутні невдачі.
Існують і інші версії. Могло бути поєднання одного чи двох із зазначених вище мотивів, або, можливо, за цим стояла Україна, яка бажає посилити внутрішній розкол всередині Росії. Жорстоке вбивство Дар’ї Дугіної, дочки близького соратника Путіна Олександра Дугіна, досі залишається нерозкритим, а російські пропагандисти, зокрема Маргарита Симоньян, глава контрольованого державою RT, поспішили звинуватити в ньому Київ. Україна, після жахливи воєнних злочинів, скоєних росіянами у Бучі та інших містах, а також викрадення українських дітей, безсумнівно, має вагому мотивацію вбити пропутінського «ультранаціоналіста».
Той, хто вбив Татарського, ймовірно, так і залишиться, як сказав Вінстон Черчилль, «загадкою, оповитою таємницею всередині загадки». Однак Путін так чи інакше займає центральне місце в цьому сюжеті. Якби Крісті описала ці події в одному зі своїх кримінальних романів, вона, швидше за все, назвала б його «Вбивство в кафе Путін».
Copyright 2023. Марк К. Тот і Джонатан Е. Світ. Всі права захищені.
Коментарі (0)