Після тристоронніх переговорів, які відбулися в Женеві минулого тижня, президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування журналістам Axios Бараку Равіду та Дейву Лоулеру, заявивши: «У нас немає часу на все це лайно. Тому ми повинні вирішити, і ми повинні закінчити війну».
У середу він повторив своє рішуче «НІ», категорично заявивши, що Україна «не віддасть територію і не відступить з земель, які вона зараз контролює... Донбас - це не тільки мова про території, це мова про людей, цінності, це частина незалежності України, а також тут мова про стратегію, як захищати країну».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Як Марк Тот і я написали в The Hill у четвер, Зеленський повторив те, що командир 101-ї повітряно-десантної дивізії бригадний генерал Маколіфф сказав у Бастоні, Бельгія, в грудні 1944 року: «Це божевілля!».
США заявили, що відбили всі іранські удари по своїх об’єктах на Близькому Сході
І все ж Білий дім вперто продовжує тиснути, і це змушує нас замислитися: яку частину слова «НІ!» команда Трампа не може зрозуміти?
Перед Мюнхенською конференцією з безпеки президент Дональд Трамп сказав журналістам: «Зеленський повинен почати діяти. Росія хоче укласти угоду, і Зеленський повинен почати діяти, інакше він втратить чудову нагоду. Він повинен діяти».
Під час конференції Зеленський сказав, що американські чиновники повідомили йому, що «війна в Україні може припинитися швидше, якщо Київ виведе свої війська з Донбасу».
Потім, повертаючись до Вашингтона в понеділок, Трамп повторив: «Україні краще якомога швидше сісти за стіл переговорів».
Але здача Донбасу Росії не буде частиною рішення, скільки б разів Білий дім не повторював цю тезу.
Частиною рішення будуть гарантії безпеки, які забезпечать тривалий мир для України та Східної Європи. А це означає, що США, НАТО, Європейський Союз і «Коаліція охочих» мають бути готові діяти, а не просто поставити підписи на папері.
Україна хоче договору – юридично зобов’язуючої письмової угоди, що регулюється міжнародним правом. Вона вже обпіклася у 1994 році, підписавши Будапештський меморандум.
Коротше кажучи, їй потрібні війська на землі, винищувачі в небі, чітко встановлені кордони, зброя, боєприпаси і регулярна армія, щоб запобігти черговому вторгненню. Їй не потрібні вболівальники.
Як сказав Зеленський: «Коли ми говоримо про гарантії безпеки, ми маємо на увазі міцні гарантії, що решта світу – або деякі країни – будуть готові відреагувати, якщо або коли Путін повернеться зі своєю агресією».
Малоймовірно, що Росія погодиться на будь-які гарантії безпеки, які зараз знаходяться на столі переговорів, – зокрема, на європейських миротворців в Україні.
Кремль намагається встановити умови для досягнення своєї кінцевої мети – знищення всього українського.
Тож де ж реакція американської переговорної групи на відмову Росії піти на компроміс у питаннях Донбасу та гарантій безпеки? Чому поступитися має лише Україна?
Саме на цю несправедливість натякнув Зеленський, коли зазначив, що «Трампу легше тиснути на Україну, ніж на набагато більшу Росію».
Цитата: Будьмо чесними – тут уже не йдеться лише про припинення вбивств. Це можна зробити за допомогою перемир’я. Тепер йдеться про заробляння грошей...
Тут йдеться й про величезні прибутки (теоретично), а саме про пакет економічної співпраці на суму 12 трильйонів доларів, представлений фінансовим радником Путіна Кіриллом Дмитрієвим.
У середу Дмитрієв, як повідомляється, підняв ставки ще вище, заявивши Вашингтону, що якщо США знімуть санкції з Росії, то отримають доступ до спільних проєктів з Москвою, вартість яких перевищує 14 трильйонів доларів.
Будьмо чесними – тут вже не йдеться лише про припинення вбивств. Це можна зробити за допомогою перемир’я. Тепер йдеться й про заробляння грошей, а для цього Білий дім повинен змусити Зеленського припинити опір і вивести війська з Донбасу.
Припинення вбивств стало засобом для досягнення мети. За логікою Кремля, вбивства припиняться і настане мир, коли Україна капітулює.
Однак методи тиску команди Трампа – тиску на Україну, а не на Росію – не можуть не викликати обурення.
Щоб насправді припинити вбивства, Росія повинна припинити атаки. Переговори не дали нічого – атаки лише посилилися, вбивства продовжилися.
Марк і я часто заявляли, що змусити Росію припинити атаки може тільки груба сила. Це означає пряму конфронтацію з російською армією, і на сьогоднішній день у Брюсселі чи Вашингтоні не вистачає рішучості, щоб розвинути необхідну для цього силу волі.
Страх перед ескалацією з боку Росії породжує нерішучість, і Росія продовжує грати цією картою. Але ескалація не лякає Україну, яка знешкодила понад 1 256 950 російських окупантів і знищила понад 11 682 танки, 24 054 броньовані бойові машини та 37 384 артилерійські системи. Це «бункерного» лякають удари вглиб російської території – по нафтопереробних заводах, складах боєприпасів, заводах з виробництва дронів, аеродромах і урядових установах.
Мало що зупиняє Росію від ударів по енергетичному сектору України, критичній інфраструктурі та житлових районах балістичними ракетами і дронами з іранських і північнокорейських «арсеналів зла».
А в Україні, за повідомленнями, батареї NASAMS і Patriot стоять порожні.
Європейська інтегрована зона протиповітряної оборони (IAPZ) – Skyshield – залишається лише концепцією.
У березні минулого року адміністрація Трампа призупинила поставки всієї військової допомоги США Україні, «блокуючи поставки на мільярди доларів, оскільки Білий дім тиснув на Київ, щоб той уклав мирну угоду з Росією».
Підхід Зеленського до Донбасу і закінчення війни такий же чіткий, як і девіз армії США: «Це ми будемо захищати». Ймовірно, йому доведеться робити це самотужки, оскільки США і Європа залишаються осторонь, «заспокоюючи російського ведмедя і сподіваючись, що їх він з’їсть останніми».
У вівторок The New York Times повідомила, що «Путін вірить, що перемагає... і переконаний, що навіть якщо для повного контролю над Донбасом знадобиться півтора-два роки, з кожним днем боїв і кожною ніччю, коли російські ракети і дрони обстрілюють енергетичну інфраструктуру і житлові будинки, він стає сильнішим».
У четвер в інтерв’ю Neue Berliner Redaktionsgesellschaft і Rheinpfalz канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що, на його думку, війна закінчиться «тільки тоді, коли одна з двох сторін вичерпає свої військові або економічні ресурси».
Захід може це зробити, але для цього потрібно більше, ніж просто промови.
Зеленський не чекає, поки з’явиться якийсь Паттон і врятує його.
Те, що було правдою в лютому 2022 року, залишається правдою і в лютому 2026 року: «Мені потрібні боєприпаси, а не таксі».
У тому, що може стати для Зеленського «моментом 300» – сучасною битвою при Фермопілах, де цар Леонід і 300 спартанців билися проти Ксеркса і його перської армії – відважним українським захисникам він передає таке послання: «Повертайтеся зі щитом, або на щиті».
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.
Copyright 2026. Джонатан Е. Світ. Всі права захищені.
