За останнє десятиліття Росія деградувала, перетворившись на щось із дев’ятнадцятого століття, вважає Роберт Пшель, колишній високопоставлений чиновник НАТО в Москві. Проте є спосіб допомогти Україні перемогти, і перемогти швидко.

Як ви бачите зміни в Росії?

Ми не можемо сказати, що «керована демократія» там «розвинулася», але ми можемо сказати, що вона пройшла шлях від автократичної системи з різними ступенями свободи до тоталітарної системи, що є чимось очевидним. Росія виглядала травмованою, коли я там служив, це не була демократія, але там були осередки свободи, в тому числі серед ЗМІ, але сьогодні це все закінчилося.

Advertisement

Що ми спостерігаємо сьогодні в Росії?

Це справді виглядає так, ніби ми повернулись до дев’ятнадцятого століття – вас просто мобілізують, дають мінімальну підготовку, а потім відправляють на фронт, щоб ви стали гарматним м’ясом. Це виглядає по-драконівськи, виглядає якимось середньовіччям.

Росія перекидає «вагнерівців» з Африки на захист Бєлгородської області
Більше по темі

Росія перекидає «вагнерівців» з Африки на захист Бєлгородської області

"Вагнерівці" так званого африканського корпусу поїдуть захищати Бєлгородську область РФ

Пригадайте дівчинку, яка намалювала антивоєнний малюнок, і її тата заарештували. Пригадайте хлопця, який читав книжку російського виробництва з історії фашизму, і його заарештували.

Advertisement

Справа в тому, що Росія прискорюється в сенсі свого руху назад у часі.

Завдяки чому в Росії раніше було більше свободи?

Раніше в Росії відбувались серйозні протести. Наприклад, акції футбольних вболівальників. Колись в Москві тисячі фанів перекривали вулиці. У 2012 році тисячі продемократичних протестувальників вийшли під стіни Кремля, виступаючи проти фальсифікацій виборів, і влада насилу спромоглася впоратися з ними. Але все змінилося. Тепер будь-які протести заборонені. Тепер режим очікує від громадян активної підтримки своєї офіційної ідеології, якою б божевільною чи згубною вона не були для людей.

Також і у ЗМІ раніше були чутні опозиційні голоси. Звичайно, вони існували поряд із прокремлівськими голосами, але навіть ці пропагандисти не всі були радикалами. Сьогодні в Росії не існує жодної публічно дозволеної опозиції, немає публічних дебатів. В той же час пропаганда наполегливо поширює кремлівські наративи, малюючи викривлену картину зовнішнього світу, який напав на росіян.

Advertisement

Великі зміни почалися в 2012 році.

Чому все змінилося у 2012 році?

В Кремлі зрозуміли, що в суспільстві зростає невдоволення і зростає підтримка опозиції, яка могла очолити майбутні протести. Потім були попередні масові мобілізації, був Навальний та інші опозиційні рухи. Було бажання нового.

Москва зрозуміла, що якщо вони дозволять протестним настроям продовжувати зростати, то зрештою це може повалити режим. Це було лише питанням часу, оскільки цей режим з часом мав все менше і менше що запропонувати своїм громадянам. Цього й боялися в Кремлі – вони дійсно могли втратити контроль над ситуацією.

Advertisement

Подивіться, зараз росіяни, що займають державні посади, не можуть навіть піти у відставку, не кажучи вже про те, щоб виступити проти режиму, навпаки, вони повинні висловлювати підтримку режиму, як було, наприклад, під час мітингів у Лужниках. У них немає автономного приватного простору.

Ви хочете сказати, що Росія рухається назад?

На даному етапі це виглядає як деградація. Соціальна, політична та економічна. Моральних авторитетів не залишилося. Вони не виробляють нічого якісного. Самі росіяни кажуть, що нинішня російська продукція, наприклад, автомобілі, можливо, навіть гірша за аналоги китайського виробництва, які теж мають погану репутацію в Росії.

Advertisement

Подивіться, що відбувається з російськими університетами: Радянський Союз міг похвалитися певними якісними елементи освіти, наприклад, розвитком теоретичних наук. А тепер скажіть, коли востаннє російський університет входив до 100 найкращих університетів світу? Це було дуже давно.

Ви бачили російські підручники? Я подорожував цією країною, і мене вже тоді шокувало те, що можна було знайти в тамтешніх підручниках з історії та міжнародних відносин. Цей тотально антизахідний запал, доповнений абсолютно божевільними теоріями змови. Це не історія і взагалі не наука. Я боюсь навіть уявити, що там сьогодні в підручниках. Роки постійного промивання мізків роблять своє.

Advertisement

Ви підтримуєте зв’язок з кимось в Росії?

Насправді таких людей дуже мало. Більшість з тих, хто розумів, що там насправді відбувається, виїхали звідти. Країна йде під укіс, у неї немає жодних моральних орієнтирів, і все суспільство травмоване.

Подивіться тільки на стан релігії в Росії. Так, зараз там більше людей ходить до православної церкви, але реальність така, що хоч людей і ходить більше, та самою церквою керують колишні співробітники КДБ. Вона просто служить державним інтересам, церква стала чи не найактивнішою розпалювачкою війни, що кричуще суперечить релігійними аксіомами. Це вже моральне дно.

Отже, як Росії вибратися з цієї глибокої ями після того як вона програє війну? Як їй повернутися до світової спільноти після того як вона стала країною-ізгоєм?

Це передбачає повне визнання російським народом своєї відповідальність за скоєні злочини. Їм необхідно це зробити. Але це буде нелегко: сформувалось ціле покоління росіян, які нікого не знали, крім Путіна. Вони знають лише таке життя, яке вони мали за його правління.

Однак я думаю, що в кінцевому підсумку вони самі захочуть змін. Вони захочуть кращого життя. Я думаю, що як тільки вони побачать, що з режимом справді покінчено, вони будуть рухатися в тому напрямку, який взяли інші країни і отримали з того користь для себе.

Чи стане Росія демократичною?

Я ненавиджу, коли люди твердять, що «росіяни нездатні до демократії», оскільки це, по суті, расизм. Однак це процес, який буде непростим. Тим паче, що російська історія не дає жодних вказівок з цього приводу.

Зрештою, росіяни повинні змінити свою країну. Ми мало що можемо зробити ззовні. Але, звичайно, люди за межами Росії – і особливо ті, хто, на свою біду, має з нею спільний кордон – мають право вимагати зміни політики цієї країни у відповідності до останніх змін у світі.

Тому що ми не можемо дозволити Росії тримати в заручниках решту світу. Росію треба стримати, не дати їй експортувати воєнні злочини, руйнування та зловмисний вплив. Ось чому посилення санкцій проти РФ, зміцнення оборони та допомога Україні, звичайно, є дуже важливими.

Чи варто, на вашу думку, допускати Росію до міжнародних спортивних змагань?

Точно не варто. Чи може хтось уявити собі, до прикладу, що в 1943 році десь у Європі сказали б: «Ми маємо дозволити німцям-нацистам взяти участь в олімпійських іграх». Ніхто б ніколи цього не сказав. Це повна нісенітниця. Не можна дозволити Росії брати участь у змаганнях разом з рештою країн світу, поки вона залишається тоталітарним режимом, який веде геноцидну війну.

Що нам треба зробити на цьому етапі?

Надішліть в Україну більше сучасного озброєння та систем захисту, включаючи винищувачі та ракети великої дальності. Я вважаю, що кожен, хто каже, що прагне миру, повинен, як це не парадоксально, надсилати більше зброї в Україну, тому що це врятує життя українців та наблизить кінець війни.

Війна закінчиться, коли ми натиснемо на Росію настільки сильно, що наслідки будуть нищівними для неї. Треба дати росіянам відчути, що настав час їм сказати цьому вторгненню та своїму теперішньому режимові «делай до свиданья».

 

Роберт Пшель у 2010-2015 роках був директором Інформаційного офісу НАТО в Москві. Раніше він працював польським дипломатом і офіційним представником НАТО. Зараз є старшим науковим співробітником польського Фонду Казимира Пуласького.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!