Другий рік повномасштабної війни приніс українським дипломатам нові виклики.

Важка ситуація на фронті на тлі сповільнення контрнаступу, внутрішньополітичні процеси у ключового союзника - США, що ускладнили ухвалення допомоги Україні, бюрократія у ЄС, якою скористалася опозиційно налаштована до нашої держави Угорщина.

Попри все це українським дипломатам на чолі з президентом Володимиром Зеленським вдалося домогтися історичного рішення про відкриття перемовин з Україною щодо вступу в ЄС, декларації про гарантії безпеки з боку лідерів “Групи семи” та керівництва ЄС, розпочати відповідні консультації щодо двосторонніх угод з усіма країнами G-7, інструменталізувати Українську формулу миру, започаткувати саміти з країнами Північної Європи та Балтії, а також розширити відносини з країнами Глобального Півдня.

Advertisement

Загалом з грудня 2022 року команда президента здійснила 14 візитів, відвідала 27 країн, розповів Ігор Жовква, заступник очільника Офісу Президента в інтерв’ю з Kyiv Post. Зокрема, Президент взяв участь у 12 самітах - від Самітів Європейської Ради до Саміту Ліги арабських держав, а також провів двосторонні зустрічі з близько 120 лідерами.

Advertisement

Це третя частина інтерв’ю з Ігорем Жовквою - про підсумки роботи команди Президента на дипломатичному фронті у 2023 році та зовнішньополітичні плани на 2024-й.

Першу частину - про євроінтеграцію України у період “великої війни” та можливі виклики на наступних етапах - можна прочитати тут. А другу - про офіційну позицію Києва щодо Угорщини та шляхи налагодження відносин між державами - тут.

- Розкажіть, будь ласка, про головні підсумки роботи України на дипломатичному фронті у 2023 році. І які задачі ставить перед собою українське керівництво на 2024-й рік?

- Загальний дипломатичний підсумок - спростування ворожих наративів, які агресор намагався запустити від початку року, зокрема, про втому від України.

Advertisement

Світ не лише не втомився та не відвернувся від України, а ми ще й розширили міжнародну коаліцію з підтримки, зокрема відкрили новий регіон - Латинську Америку.

Про це свідчать і постійні розмови президента з країнами Глобального Півдня і сама формула миру, де кількість учасників збільшується, в тому числі за рахунок країн Глобального Півдня. А також численні візити Президента в різні регіони світу, кожен з яких охоплював мінімум дві держави, а деякі турне - аж 5. 

Другий важливий підсумок - і в цьому роль Президента України як очільника української дипломатії та команди Офісу - не лише продовження стабільного постачання зброї для українського війська. Безумовно, всіма нашими успіхами в дипломатії ми завдячуємо нашим Збройним силам, кожному солдату та офіцеру.

Advertisement

А наше завдання як дипломатів - це постійний діалог із нашими партнерами, інколи доволі інтенсивний з нашої сторони, як вони кажуть - pushy… Але ми це маємо робити.

Третій підсумок - знову ж таки попри скепсис так званих професійних євроінтеграторів - ми отримали рішення про початок переговорів про вступ до ЄС. Це те, у що вірив президент України і команда Офісу. І це підсумок всієї тієї роботи, яку після отримання статусу кандидата проводив президент та його команда, уряд, народні депутати та експертне середовище. До речі, хочу окремо подякувати за адвокаційні тури, які наші неурядові структури робили у провідні країни Євросоюзу. Це наш спільний успіх.

Четвертий підсумок - напрацювання щодо Формули миру. На сьогодні ми маємо чітке розуміння всіх 10 пунктів, і не лише з боку України. Це розуміння розділяють представники країн на всіх рівнях - від послів у Києві до радників з нацбезпеки та лідерів держав.

Кожен лідер, з яким спілкується президент, вже чітко знає, що таке Формула миру. Тепер вона інструменталізована, і це вже наша спільна власність. Ми дуже впевнено рухаємося до проведення Глобального саміту миру.

І п'ятий підсумок - ми предметно перейшли до обговорення гарантій безпеки для України. Ми маємо позицію наших партнерів про те, що до перемоги у війні Україна не стане членом НАТО - це зрозуміло, ми є реалістами.

Advertisement

Але на початку року ми говорили, що до моменту вступу в НАТО Україна потребує чітких гарантій безпеки. За цей рік ми отримали відповідну декларацію, яку ухвалили лідери G-7 та керівництво ЄС на саміті у Вільнюсі та почали з усіма країнами G-7, а також Нідерландами консультації щодо двосторонніх угод про гарантії безпеки.

Ми ввійшли в Новий рік із чіткою впевненістю, що в наступному році ми матимемо гарантії безпеки від провідних держав світу. Проте це знову ж таки не знімає нашої кінцевої мети - повноцінного вступу України до Північноатлантичного Альянсу.

Володимир Зеленський під час зустрічі з новообраним президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм у Буенос Айресі 10 грудня. Фото: president.gov.ua

- Ви зазначили, що цього року ми налагодили відносини з країнами Латинської Америки. Якими вони були до цього?

Advertisement

- Очевидно, це непростий регіон з точки зору геополітичної орієнтації. Наприклад, до цього у президента України були інтенсивні контакти з президентом Бразилії Лулою. Наприклад, у них була особиста зустріч у Нью-Йорку.

Але проривом став візит президента до Аргентини на інавгурацію Хав'єра Мілея. Нагадаю, президент України був першим європейським лідером, який привітав твітом новообраного президента Аргентини. Потім він зробив це телефоном та отримав особисте запрошення приїхати на інавгурацію.

Візит до Аргентини підготувала команда Офісу президента, він тривав буквально пів дня. Ми прилетіли в Буенос-Айрес близько третьої ночі, а вже о восьмій годині ранку президент розпочав свій робочий день з телефонної розмови з Емманюелем Макроном - дуже важливо було провести цю розмову напередодні саміту Євроради, навіть перебуваючи в Аргентині.

Потім пішли двосторонні перемовини з присутніми лідерами. Прекрасна зустріч з Президентом Мілеєм у Будинку уряду, буквально через годину після його інавгурації. Говорили про більш активну участь у засіданнях щодо Формули миру - до цього представники Аргентини брали в них участь, але він пообіцяв суттєво підвищити рівень залученості. 

Також обговорили можливість проведення саміту країн Латинської Америки. Президент Мілей дав згоду на те, щоб такий захід відбувся у нього в країні, треба лише звірити робочі графіки.

Повноцінні двосторонні зустрічі також відбулися з президентами Парагваю, Уругваю, Еквадору, була коротка розмова з президентом Чилі. В кожній з цих розмов йшлося про двосторонні відносини, економіку, в тому числі окремі питання промисловості та, звичайно, формулу миру. 

Тож це плюс ще декілька країн до міжнародної коаліції на підтримку України, формули миру, можливо, Core Group по спецтрибуналу… Думаю, це не останній наш успіх у Латинській Америці. 

- Президент запросив лідерів цих країн на Глобальний саміт миру?

- Безумовно, запросив лідерів на Саміт, а їхніх радників на четверту зустріч, яка відбудеться на початку 2024 року. І ми від усіх почули “так” (президент Зеленський під час підсумкової конференції підтвердив, що четвертий раунд на рівні радників пройде на початку січня у  Швейцарії, в межах Давоського економічного форуму, - ред.).

На четвертій зустрічі під головуванням Андрія Єрмака обговоримо наступні п'ять пунктів Формули миру, які є доволі непростими.

Січневою зустріччю ми завершимо цикл раундів на рівні радників з обговорення змісту Формули миру. І ми дуже хочемо, щоб наступною подією було власне проведення Глобального саміту миру на рівні глав держав. І ми хочемо, щоб була максимальна залученість країн, в тому числі Глобального Півдня.

- Після Аргентини у президента був  робочий візит до Вашингтону. Ви були присутні на його зустрічах з конгресменами від обох партій, бачили їхню позицію… Який вплив мав останній візит президента, зокрема на ухвалення пакету з допомогою Україні?

- Візит, безумовно, пожвавив динаміку діалогу, який триває між двома партіями щодо відомого внутрішнього питання США (фінансування додаткових безпекових заходів на кордоні з Мексикою, - ред.). Сенат навіть залишався на додатковий тиждень роботи.

Про внутрішню дискусію було відомо до візиту, тож ми виходили з цього розуміння… І ми почули, що жоден представник обох партій, в тому числі лідери демократів та республіканців у Сенаті, а також спікер Палати представників Джонсон, з якими мав зустріч президент, не сказав, що Україна не отримає цю допомогу.

Український лідер під час виступу перед сенаторами від обох партій, Вашингтон, 12 грудня 2023 року. Фото: president.gov.ua

Навпаки, і республіканці, і демократи в один голос говорили: “Так, ми розуміємо, що Україна потребує цієї допомоги”. Тож у випадку законопроєкту щодо допомоги Україні тепер можна сперечатися лише про терміни, а не про вірогідність.

- До речі, посол України у США Оксана Маркарова, коментуючи блокування пакету з допомогою Україні з боку республіканців у Сенаті, висловила сподівання, що це рішення буде до Різдва…

- Я не перебуваю постійно у Вашингтоні. За перебігом подій слідкує пані посол. Вона провела дуже вагому роботу з підготовки цього та попередніх візитів президента, а також нещодавньої українсько-американської конференції оборонних індустрій.

Тож, думаю, коли буде позитивне рішення, вона про це повідомить першою.

- Чи варто говорити про те, що рішення про старт перемовин з Україною щодо членства в ЄС може позитивно вплинути на ухвалення пакету з американською допомогою Україні?

- У Вашингтоні точно уважно спостерігали за тим, що відбувається у Брюсселі. І навпаки - у Брюсселі, приймаючи позитивне рішення щодо України, брали до уваги ту дискусію, яка триває у Вашингтоні.

Цей процес взаємовпливу буде тривати, а Україна в даному випадку стимулює відповідні позитивні рішення і в Євросоюзі, і в Сполучених Штатах Америки.

- Щодо термінів: у Києві наголошують, що американська допомога потрібна зараз. Чи має Україна час чекати, та як затримка вплине на забезпечення наших воїнів на фронті?

- Є два типи фінансування - на військову допомогу та на бюджетну підтримку. Військова допомога - це конкретна сума, про яку говорять у Сполучених Штатах, а також говорив президент України.

Значна частина цієї суми, до речі, насправді залишається у США - на неї закуповується обладнання у американських компаній, які його виготовляють, або компенсується вартість того обладнання, яке зі складів було передане Україні. Це нормальний процес.

Я впевнений, що нові кошти для цього з'являться на початку 2024 року.

Бюджетна підтримка з боку США важлива для нашої економіки. Так само, як важлива аналогічна підтримка з боку Євросоюзу.

Але наскільки я розумію, навіть відсутність таких коштів на найближчі місяці не є чимось критичним – це те, що ми чуємо від економічного блоку уряду: вони мають план “Б”.

- Нещодавно президент Байден підписав рекордний оборонний бюджет США на 2024 рік, проте на допомогу Україні в ньому передбачено лише 300 млн дол. Минулого року в американському бюджеті на “оборонку” було закладено майже 45 млрд дол. для України. Чому така різниця?

- Це один із інструментів, через який може надаватися така допомога. Але інструмент NDAA не є основним інструментом для фінансування допомоги Україні.

Спільна пресконференція президента Зеленського, а також лідерів Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії та Ісландії в Осло за підсумками саміту Україна - Північна Європа, 13 грудня 2023 року. Фото: president.gov.ua

- Наприкінці року президент долучився до другого саміту Україна - Північна Європа, який відбувся в Осло 13 грудня. За його підсумками про пакети допомоги Україні заявили декілька країн-учасниць, зокрема Норвегія, Данія, Ісландія. А яких важливих домовленостей вдалося досягти на саміті?

- Це один з унікальних форматів, який був запропонований Україною та одразу підтриманий країнами Північної Європи. 

Другий саміт Україна - Північна Європа став продовженням попереднього і дав вагомі результати. Наприклад, Данія на день проведення саміту на рівні уряду ухвалила пакет допомоги Україні обсягом 1 млрд доларів. Вони це готували під візит президента України.

Не менш важливий пакет напередодні саміту ухвалила і Норвегія. Швеція не анонсувала новий пакет, але вона буквально перед цим ухвалила пакет на підтримку нашої критичної інфраструктури. Окрім цього, від Швеції та Фінляндії було рішення про додаткові бойові машини CV90. Ісландія, не маючи змоги надавати відповідну військову допомогу, надала Україні інші види невійськової допомоги.

Цей саміт важливий тим, в яких умовах він відбувався, тобто напередодні засідання Євроради. Тож ми скористались можливістю поспілкуватися з лідерами ЄС, які були в Осло. Говорили також про НАТО, зокрема про майбутній саміт у Вашингтоні.

А за підсумками саміту була укладена спільна декларація - серед інших пунктів відзначу безпекові гарантії. Нагадаю, що країни Північної Європи буквально на другий день після саміту у Вільнюсі приєдналися спільною заявою до відповідної декларації лідерів G-7 та керівництва ЄС. 

Тож з кожним лідером говорили про те, яким чином вони розпочнуть роботу над двосторонніми гарантіями безпеки для України.

- З якими країнами Північної Європи такі консультації натепер офіційно стартували?

- Формально це поки що не можна назвати консультаціями, але ми говорили про це зі Швецією.

А на двосторонніх зустрічах з президентом України лідер кожної з цих країн висловив готовність дуже швидко розпочати такі консультації.

Нагадаємо, підсумовуючи минулий рік, Kyiv Post розповідав про людей, які вразили нас найбільше у 2023-му. 

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!