Ексгумаційні роботи щодо польських жертв Волинської трагедії розпочнуться в колишньому селі Пужники (нині Садове) на Тернопільщині приблизно 25 квітня, після Великодніх свят.

Про це повідомив Укрінформ, цитуючи заступника голови польської фундації “Свобода і демократія” Мацея Данцевича.

Волинська трагедія: у Пужниках ексгумують останки 80-90 поляків

Як зазначив Данцевич, наприкінці березня – на початку квітня частина польської групи, яка братиме участь в ексгумаційних роботах у Пужниках, перебуватиме в Україні з робочою поїздкою, аби узгодити усі технічні деталі майбутніх робіт.

Advertisement

“Робота розпочнеться після Великодня, конкретний день ще остаточно не визначено… Оцінюю, що це буде, приблизно, 25 квітня”, – повідомив представник фундації “Свобода і демократія”.

За його словами, польська частина групи, яка проводитиме ексгумацію у Пужниках, складатиметься з понад 10-ти осіб. Її очолюватиме доктор Анджей Оссовський з кафедри судової медицини Поморського медуніверситету у Щеціні.

Віцеспікер Сейму закликав заблокувати рух України до ЄС через «культ Героїв УПА»
Більше по темі

Віцеспікер Сейму закликав заблокувати рух України до ЄС через «культ Героїв УПА»

Віцеспікер польського Сейму Кшиштоф Босак закликав Варшаву застосувати жорсткі економічні та політичні важелі проти Києва, включно з блокуванням євроінтеграції України та припиненням фінансування Starlink. Причиною чергового загострення стало рішення президента Володимира Зеленського від 27 травня присвоїти елітному підрозділу ССО почесне найменування «Герої УПА».

При цьому навчальному закладі створено Польську генетичну базу жертв тоталітаризмів, а його фахівці (генетики, антропологи, археологи) є одними з найдосвідченіших в Польщі, вони мають відповідний інструментарій і досвід проведення такого роду польових робіт.

Advertisement

Крім фахівців Поморського медуніверситету, до складу польської групи увійдуть також фахівці з фундації “Свобода і демократія” і представники Інституту національної пам’яті Польщі.

Данцевич повідомив, що ексгумаційні роботи триватимуть приблизно місяць. Вони вестимуться неподалік старого кладовища, у місці, де в 2023 році в результаті пошукових робіт підтверджено наявність останків польських жертв трагічних подій на Волині.

“Ми хотітимемо ексгумувати могилу, провести дослідження останків, а потім здійснити їх перепоховання на старому цвинтарі у Пужниках, що було раніше узгоджено з українською стороною”, – додав польський фахівець.

Advertisement

За його словами, польська сторона встановила імена і прізвища 80-ти жителів цього села, які загинули у ніч з 13 на 14 лютого 1945 року. Тому польська сторона очікує, що у цьому місці буде ексгумовано, приблизно, 80-90 останків загиблих жителів Пужників.

Як підкреслив Данцевич, після завершення ексгумації у Пужниках фундація буде готовою до роботи у ще декількох місцях в Україні. Зокрема, йдеться про здійснення пошуково-ексгумаційних робіт солдат польської армії, які загинули під час бойових дій з військами Вермахту у вересні 1939 року неподалік Львова.

“В цьому році ми проситимемо українську владу про дозвіл на продовження робіт в цьому місці, які вже велися в 2014-2017 роках. Проте зараз ми зосереджуємося на проведенні робіт у квітні-травні у Пужниках”, – підсумував представник польської фундації.

Advertisement

Він також підкреслив, що українсько-польська співпраця у цьому напрямку відбувається добре, польська сторона відчуває підтримку з боку Міністерства культури і стратегічних комунікацій України й Міністерства культури і національної спадщини Польщі, а також місцевих органів влади у Тернопільській області.

Дуда заявив, що не висував ультиматумів Україні у питанні Волинської трагедії

Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що не ставив жодних ультиматуму Україні у зв’язку з питанням ексгумації жертв подій на Волині.

Україна побіцяла не створювати перешкод полякам у пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.

Волинське питання (або Волинський інцидент чи  Волинська трагедія – етнічні чистки в 1943 році на Волині між польським та українським населенням, участь у яких брали Українська Повстанська Армія, підпорядкована ОУН, польська Армія Крайова, польські шуцманшафт-батальйони, радянські партизани, а також українські та польські громадяни.

Advertisement

У традиційній польській історіографії подія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення, а в українській – як “дія у відповідь”.