Коли наступного тижня лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Гаазі, більшість із них спробують надіслати чіткий сигнал: Росія є головною загрозою для їхнього альянсу. Але найгучніший голос у залі, ймовірно, не звучатиме в унісон з іншими.
З моменту повернення на посаду президент США Дональд Трамп кардинально змінив підхід Заходу до війни Росії проти України, підірвавши позиції Києва та відкривши двері для зближення з Москвою.
Цей непередбачуваний лідер висловив певне розчарування відмовою Владіміра Путіна від перемир’я, але утримався від санкцій проти Кремля. Цього тижня Трамп викликав бурхливу реакцію на саміті G7, заявивши, що Росію не слід було виключати з групи промислово розвинених країн.
До саміту в Гаазі залишаються лічені дні, а дипломати НАТО досі не узгодили текст заяви з п’яти пунктів, у якій багато країн наполягають на повному визнанні загрози з боку Москви.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
На їхню думку, це допоможе пояснити головну мету зустрічі: домовитися про збільшення витрат на оборону, щоб задовольнити вимогу Трампа про досягнення показника 5% ВВП.
Заява про «загрозу» Росії
З моменту повномасштабного вторгнення Кремля в Україну у 2022 році альянс називає Росію «найбільшою і найпрямішою загрозою безпеці союзників, а також миру і стабільності в євроатлантичному регіоні».
Але цього разу США, за підтримки дружніх до Москви Угорщини та Словаччини, налаштовані пом’якшити це формулювання.
Дипломати намагаються знайти компроміс, використовуючи такі формулювання, як «загрози, зокрема з боку Росії» або «довгострокова загроза, яку Росія становить для євроатлантичної безпеки».
Словесні нюанси можуть здатися незначними, але вони мають велике значення для країн, яким пропонується значно збільшити видатки, та країн на східному фланзі НАТО, яким Кремль загрожує найбільше.
НАТО вже попередило, що Росія може бути готова напасти на країну альянсу протягом п’яти років.
«Якщо ми зможемо переконати Трампа підписати заяву про те, що Росія є довгостроковою загрозою, це буде хорошим результатом», – сказав AFP високопоставлений європейський дипломат.
«Близька загроза»
Оскільки «миротворчі» зусилля США у російсько-українській війні зайшли в глухий кут, дипломат зазначив, що Вашингтон, схоже, «зробив крок у нашому напрямку», зайнявши жорсткішу позицію щодо Росії.
«Звичайно, більш войовничі країни хочуть піти далі, але якщо Трамп погодиться хоча б на таке, це буде добре», – сказав дипломат.
Частково це пояснюється тим, що Вашингтон більше турбує загроза, яку Китай становить для всього світу, а Росія є проблемою лише для Європи.
«Росія є найближчою загрозою, – заявив посол США в НАТО Метью Вітакер. – Але Китай, очевидно, є великим викликом для всіх нас, і ми маємо бути союзниками та протидіяти цим загрозам».
Каміль Ґранд з Європейської ради з міжнародних відносин сказав, що за дипломатичними тонкощами НАТО стоїть «фундаментальне питання». «Як США сприймають Росію? – Ми поки що не отримали чіткої відповіді», – сказав він.
Навіть якщо НАТО вирішить висловитися щодо Москви в більш жорстких формулюваннях, завжди існує ймовірність, що Трамп тут же виступить проти. Але дебати можуть загостритися пізніше, коли США оголосять про виведення своїх військ із Європи.
Розбіжності щодо України
Одним із питань, у якому Вашингтон явно не згоден із більшістю інших союзників, є підтримка України. Український лідер Володимир Зеленський має намір взяти участь у саміті, але його участь буде мінімальною – задля уникнення конфлікту з Трампом.
За словами дипломатів, у заяві саміту має бути зазначено, що частиною нових витрат на оборону буде допомога Україні, але про прагнення Києва до вступу в НАТО – навіть у довгостроковій перспективі – не йтиметься.
«США не вважають безпеку України важливою для безпеки Європи, – заявив колишній посол США в НАТО Курт Волкер. – Наші європейські союзники вважають інакше, тому вони відчувають, що якщо Путіну дозволити перемогти в Україні або якщо Україна не виживе як суверенна, незалежна держава, вони опиняться в небезпеці».
Румунія закриває консульство РФ та висилає посла
