ВАШИНГТОН – Намагаючись зберегти імпульс після минулотижневого саміту в Білому домі, Державний секретар США Марко Рубіо очолює дипломатичний наступ адміністрації Трампа з метою досягнення мирної угоди в Україні.
Під час важливої телефонної розмови в понеділок держсекретар Рубіо поспілкувався з широким колом своїх європейських колег, зокрема з міністрами закордонних справ Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та України, а також із міністром закордонних справ Великої Британії та верховним представником ЄС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Державний департамент у повідомленні про результати розмови зазначив, що учасники «домовилися продовжувати співпрацю в дипломатичних зусиллях, спрямованих на припинення війни між Росією та Україною шляхом довготривалого переговорного врегулювання», що стало ключовим елементом риторики нової адміністрації. Ця розмова відбулася одразу після безпрецедентного саміту, на якому Трамп приймав президента Володимира Зеленського та інших європейських лідерів.
США заявили про провал атак Ірану в Перській затоці
У понеділок, виступаючи перед журналістами в Овальному кабінеті, Трамп окреслив роль США в будь-яких майбутніх гарантіях безпеки, заявивши, що Вашингтон «підтримає» безпеку України, але не витрачатиме додаткових коштів, а зосередиться на продажу зброї країнам НАТО.
Він також наголосив, що перебуває в прямому контакті з президентом Росії Путіним і обговорює можливість зустрічі з Зеленським.
Крок Рубіо розглядають як спосіб заспокоїти європейських союзників і домогтися від них дотримання позиції США.
Як повідомляв раніше Kyiv Post, минулого тижня Рубіо розмовляв із керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком, щоб узгодити позиції напередодні дипломатичних кроків, запланованих на цей тиждень.
Це свідчить про прямий канал комунікації між Рубіо та високопосадовцями України, які намагаються знайти вихід зі складної ситуації навколо мирних переговорів.
Скептицизм експертів щодо реалістичності стратегії США
Незважаючи на дипломатичну активність, серед вашингтонських аналітиків та прихильників України зростає скептицизм щодо того, що адміністрація Трампа має реалістичну стратегію для зміни воєнних цілей Росії.
Дуг Клейн, політичний активіст організації Razom, що базується в США і відстоює інтереси України, заявив Kyiv Post, що хоча єдність Європи є добрим знаком, позиція Вашингтона залишається неоднозначною.
«Адміністрація Трампа досі не сформулювала чіткої стратегії щодо зміни військових цілей Росії та повернення Москви за стіл переговорів, – сказав Клейн. – Уже давно саме європейцям доводиться формулювати стратегію гарантування безпеки України та просити США підтримати цей план, розроблений Європою».
Він додав: «Я сподіваюся, що тепер, коли Рубіо очолює переговори про гарантії безпеки, його європейські колеги нададуть йому детальну інформацію та вимоги, необхідні для того, щоб Білий дім підтримав стратегію, очолювану Європою. Путін робить багато пропозицій президенту Трампу, а Європа повинна показати, що вона пропонує кращу угоду».
Багато слів, але жодних дій
Юрій Боєчко, генеральний директор американської гуманітарної організації «Надія для України», дав ще більш різку оцінку, заявивши в інтерв’ю Kyiv Post, що після недавнього інтерв’ю міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова телеканалу NBC «стало зрозуміло, що Росія звела нанівець усі прохання Трампа про досягнення якогось перемир’я».
«Росіяни вважають, що нинішня адміністрація тільки говорить, але нічого не робить, тому вони не збираються серйозно ставитися до зусиль Білого дому зі встановлення миру в Україні», – заявив Боєчко.
Він припустив, що стратегія Путіна полягає в тому, щоб продовжувати війну, прагнучи перечекати чотирирічний термін Трампа, а потім висунути нові вимоги майбутньому президенту США.
Гра Росії «в довгу»
Андрій Солдатов та Ірина Бороган, старші наукові співробітники Центру аналізу європейської політики (CEPA), розвинули цю думку щодо довгострокової стратегії Кремля.
У своєму останньому аналізі експерти стверджують, що Путін розглядає війну не просто як акт агресії проти України, а як «екзистенціальну боротьбу» за відновлення статусу Росії як наддержави.
Вони вважають, що Путін грає з Заходом «у довгу» і не зацікавлений у повному скасуванні санкцій.
Натомість, на їхню думку, він прагне конкретних поступок, таких як повернення до банківської мережі SWIFT та отримання доступу до західних технологій. Контраст між акцентом адміністрації Трампа на «тривалому мирі» та наголосом Європи на «гарантіях безпеки» підкреслює потенційну розбіжність у підходах західного альянсу.
Хоча США, здається, прагнуть домогтися угоди, європейські лідери все більше зосереджуються на тому, щоб будь-яке врегулювання не призвело до простого заморожування конфлікту на користь Росії, залишаючи Україну вразливою перед майбутньою агресією.
Поточні дискусії, очолювані Рубіо, будуть вирішальними для визначення, чи можна поєднати ці дві цілі у справді цілісну стратегію.


