Для багатьох у Європі відновлення більш транзакційної політики Білого дому дев’ять місяців тому підняло вже знайомі питання щодо трансатлантичних союзів та майбутнього західної єдності. Досвідчений дипломат Марк Гітенштейн, який до початку цього року обіймав посаду посла США при ЄС, вважає, що відповідь слід шукати не в конфронтації, а у продовженні дипломатичної стратегії.
У розмові з Kyiv Post у середу давній радник колишнього президента Джо Байдена заявив, що Європа має зберігати взаємодію з адміністрацією Трампа, навіть якщо Вашингтон змінює свою тактику, особливо у таких чутливих питаннях, як Україна, Росія та санкції.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Санкційна дилема
Санкції вже давно є одним з головних інструментів західної зовнішньої політики, але їх застосування майже завжди супроводжується напруженням.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
З огляду на перспективу більш одностороннього курсу США, колишній посол Гітенштейн окреслив для Брюсселя чітку стратегію щодо посилення впливу ЄС.
У питанні санкцій Трамп нещодавно запропонував підхід “після вас”, в якому Вашингтон, схоже, очікує, що ЄС діятиме першим. Гітенштейн наголосив, що не береться пояснювати мотиви Білого дому, але вважає виправданим спільний і скоординований підхід.
«Я справді вважаю важливим, щоб європейці зуміли діяти злагоджено», — сказав він, назвавши три ключові країни: «Туреччину — у випадку з НАТО, а також Словаччину й Угорщину — у випадку з ЄС. Керівництво усіх трьох країн підтримує дуже добрі стосунки з Дональдом Трампом».
Він наголосив: «Тож, можливо, Дональд Трамп міг би просто підняти слухавку й зателефонувати цим трьом лідерам — і це було б корисно».
Гітенштейн підтримав ідею посилення європейської позиції щодо російської енергетики. «Було б добре, якби всі три ці країни — Словаччина, Туреччина та Угорщина — підтримали позицію США та ЄС, яка полягає в повному припиненні продажу енергоносіїв із Росії. На мою думку, це суттєво вплинуло б на воєнні зусилля, адже саме звідти надходить значна частина коштів на російську воєнну машину», — пояснив він.
Водночас він звернув увагу на серйозну інституційну перешкоду для ЄС. За чинними правилами, будь-яка держава-член може заблокувати рішення щодо санкцій, оскільки всі дії потребують «одностайної згоди».
Гітенштейн виступив за суттєві структурні зміни в процесі ухвалення рішень у блоці. «У довгостроковій перспективі ЄС варто було б розглянути зміни до своїх договорів так, аби ця сфера політики більше не вимагала одностайності, а рішення щодо санкцій могли ухвалюватися кваліфікованою більшістю», — сказав він.
Він додав: «Це — серйозна реформа, яку слід обміркувати. Я розумію, що це складно зробити, але, ймовірно, це необхідно».
Стратегічна взаємодія
Такий прагматичний підхід до відносин США та ЄС поширюється і на ширшу оцінку Гітенштейном нинішньої адміністрації.
Напередодні зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку наступного тижня Гітенштейн порадив ЄС продовжувати стратегію, яку він назвав «дуже розумною й, на мою думку, дуже дієвою».
На його переконання, спільна позиція полягає у визнанні головного стратегічного суперника. Щодо Трампа він зазначив: «Я розумію, що він визнав те саме, що визнавали Байден і Обама до нього, а саме: Китайська Народна Республіка зараз є найбільшою загрозою національній безпеці Заходу».
Колишній посол заявив, що найважливішим завданням для Європи та США є «узгодити позицію щодо застосування економічних інструментів. Зокрема, йдеться про 40 відсотків світового ВВП, яким вони володіють, щоб координувати ці відносини».
Він додав, що цю єдність найкраще можна продемонструвати спільним фронтом у сфері торгівлі та безпеки. «Найкращий спосіб зробити це — узгодити позицію щодо санкцій, щодо України, щодо загроз, які створюють меркантилістські зусилля Китаю маніпулювати обома економіками й обома демократіями», — сказав він.
Він додав: «Я вважаю, що те, що вони роблять і в сфері торгівлі, і щодо України, є дуже розумним. І їм потрібно продовжувати діяти в тому ж напрямку: продовжувати переконувати Дональда Трампа та схиляти його до спільного бачення».
Новий фронт: дрони та дезінформація
Відповідаючи на запитання про нещодавні польоти дронів поблизу території Румунії, Гітенштейн, який свого часу був послом США в Бухаресті, поділився своїм «інтуїтивним» баченням, зазначивши, що ці дії були «навмисними», і виокремив дві ключові проблеми.
Перша стосувалася технологічного відставання у військовій відповіді. «З точки зору пересічної людини здається трохи абсурдним, що єдиний спосіб протидіяти дронам — це піднімати F-16 чи F-35… Це, відверто кажучи, абсурдно. Очевидно, що нам потрібні технології», — сказав він.
Другою, не менш важливою, проблемою він назвав використання соцмереж для дезінформації. Він зазначив, що Росії вдалося «переконати поляків, ніби дрони прилетіли з України», назвавши це «важливим уроком» для всього блоку.
За його словами, на Європейській комісії лежить «особливий обов’язок» — забезпечити виконання закону про цифрові послуги, щоб змусити медіаплатформи бути прозорішими у тому, як використовуються їхні системи та сервіси.
Гітенштейн завершив різким попередженням: «Якщо ми не знаємо, де правда у питаннях національної безпеки, ми ніколи не зможемо ефективно захистити НАТО чи Європу».
Захист демократичних виборів
Тему цифрової безпеки колишній посол згадав і у своїх рекомендаціях щодо майбутніх виборів у Молдові. Він заявив, що Захід має «відстоювати демократію та верховенство права».
Гітенштейн додав, що ЄС повинен «наполягати на виконанні положень Закону про цифрові послуги, аби ми могли розуміти, чи існує іноземне військове втручання в роботу медіа».
Врешті-решт, за його словами, «все залежить від народу Молдови», однак він наголосив на важливості гарантії того, що в дебатах беруть участь «справжні молдовці», а не «купка ботів на фермі десь у глибині Росії».
