В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post уповноважена президента України з прав дитини та реабілітації Дарія Герасимчук заявила, що Росія все ще не має наміру повертати сотні тисяч українських дітей, попри те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Володимира Путіна для нагляду за їх депортацію до Росії.

Хоча вона каже, що задоволена рішенням МКС, але підкреслила, що роботи ще багато.

На початку цього місяця Путіна визнали міжнародним злочинцем, який цілеспрямовано депортує дітей з окупованих Росією територій України, разом із Марією Львовою-Бєловою, уповноваженою президента Росії з прав дитини.

Advertisement

В інтерв’ю Kyiv Post Герасимчук розповідає про те, яким буде шлях і про те, наскільки важко повертати дітей додому.

Якими були ваші перші емоції, коли ви дізналися про рішення МКС?

Я і зараз навіть не можу не всміхатися. Розумію, що це лише перший крок, але це насправді історична подія. По-перше, це визнання того, що Україна від самого початку говорила правду про чітко сплановані дії росіян [щодо депортації дітей], вони мали цей план ще до окупації території України. Вони знали, що хочуть робити з нашими дітьми. І всі їхні дії свідчать про те, що вони не збиралися віддавати наших дітей і не збираються. І власне це доводить, що їхні дії були не, як вони називали, евакуацією, а саме депортацією та примусовим переміщенням.

Advertisement
Камишін: ЗСУ потрібна кількість снарядів, яку не може поставити жодна країна
Більше по темі

Камишін: ЗСУ потрібна кількість снарядів, яку не може поставити жодна країна

За словами міністра, Україна може виробляти більше озброєння, однак у неї немає на це фінансування.

Для цього росіяни дуже швидко спростили процедуру усиновлення та набуття російського громадянства, вони вигадали так звану “безкоштовну освіту” для українських дітей. Все це є стовідсотковим підтвердженням того, що вони мали чіткі наміри залишити цих дітей в Російській Федерації. А отже, це ніяка не евакуація, а саме депортація та примусове переміщення.

По-друге, якщо у воєнному злочині фігурує питання депортації та примусового переміщення дітей, це перший крок до дуже важкого, але необхідного процесу щодо визнання саме геноциду українського народу. Саме тому це дуже непересічна подія.

Advertisement

Над документуванням злочинів працює дуже велика державна команда, до якої залучено міністерства і відомства. Всі працюють спільно в рамках Координаційної ради з питань безпеки та захисту дітей, створеної президентом України Володимиром Зеленським, яку очолив [керівник Офісу президента] Андрій Єрмак, де я є координатором.

Тим часом представник РФ у Раді безпеки ООН Василь Небензя вже заявив, що вони готові повернути дітей в Україну, але коли тут буде безпечно. Ми можемо говорити, що вони визнали факт викрадання українських дітей?

Advertisement

Це дуже добре, що вони готові віддати українських дітей. Тому що перша і найголовніша мета нашої роботи - це саме розшук і повернення дітей. А вже друга мета - притягнення Росії до відповідальності. Тож якщо вони готові нарешті повернути наших дітей, ми будемо дуже раді.

21 березня додому з РФ повернулось 15 дітей. Це рішення МКС посприяло?

Давайте зафіксуємо: зараз повернутих дітей за згоди чи за співпраці з російською стороною немає взагалі. Ці 323 дитини [ця цифра озвучена на момент запису інтерв’ю. Станом на 28 березня повернуто 327 дітей] – це діти, які були повернуті окремими операціями з порятунку дитини, або невеликої групи дітей. І це все індивідуальні випадки.

Немає такого, що Росія каже: давайте ми вам повернемо. Якщо у дитини є батьки, то вони їдуть до РФ. І держава чи громадський сектор, який підтримує зараз державу, допомагає родині оформити відповідні документи, побудувати маршрут і забрати дитину, якщо, звісно, росіяни відпустять її.

Advertisement

Чи є організації з російської сторони, які допомагають цим батькам прокласти маршрут, щоб не було жодних проблем?

Ні. Я ще раз повторюю, що цим займається велика державна команда за підтримки українських громадських організацій, які допомагають все це зробити для родини або інших представників дитини, якщо вони є. Якщо їх немає, то це інші процеси.

Діти, яких повернули до України.

Що це за інші процеси? Ви про них детально можете розказати?

Ми не можемо взагалі озвучувати інформацію про жодні процеси, тому що мова йде про ще сотні тисяч викрадених дітей, яких треба повернути. І якщо ми зараз хоча б гіпотетично з вами поговоримо про якийсь маршрутний сценарій, то наступного разу він взагалі не спрацює більше ніж з жодною дитиною.

Advertisement

Саме тому в інтересах безпеки дітей ми дуже просимо журналістів підходити до цього виважено і не комунікувати, не ставити навіть питання батькам, бо часто вони готові розповісти все на радощах. Але це дуже важливо, бо їхня дитина вже повернулася, а для іншої дитини це просто більше не спрацює.

Скільки українських дітей перебувають на території Росії?

Ці дані можна побачити на єдиній державній інформаційній платформі «Діти війни». Вони оновлюються щоранку о 8 годині і ви бачите всі найсвіжіші дані. Сьогодні нам точно відомо про 16 207 депортованих дітей. Це конкретний персональний список дітей, дані про яких містилися в заявах від батьків, рідних, місцевої влади чи просто свідків, які мають інформацію щодо факту депортації чи примусового переміщення дитини.

Україна від самого початку говорила правду про чітко сплановані дії росіян [щодо депортації дітей], вони мали цей план ще до окупації території України.

Але насправді ми розуміємо, що це не остаточна цифра, і мова йде про декілька сотень тисяч викрадених дітей. Ще досить значна частина української території є окупованою, тому ми не до кінця розуміємо, що там з дітьми.

Що стосується російської влади, то сьогодні там говорять про понад 700 тис. українських дітей, яких вони нібито евакуювали. Ця цифра абсолютно нічим не підтверджена, жодними списками, жодними даними, як вони рахують, кого вони рахують. Плюс за нашими підрахунками, на тих територіях, які були тимчасово окуповані, не могло перебувати такої великої кількості дітей.

Тоді для чого вони збільшують цю цифру?

Ми ж розуміємо, як працює російська пропаганда. Швидше за все, це залякування і бажання продемонструвати свою могутність.

Які злочини проти українських дітей здійснюються на території РФ?

Ми можемо сказати, що злочинів там було дуже багато, і вони пов'язані з тим, що відбувалося серйозне психологічне насилля над дітьми, тому що була тотальна заборона на все українське. Їм не можна було говорити українською мовою, згадувати взагалі про Україну, про своїх рідних. Їх змушували вчити історію РФ, культуру, мову, їх змушували співати гімн, їх карали за те, що вони відмовлялися співати російський гімн, їх карали, не випускали на прогулянки.

Плюс ми говоримо про те, що багато дітей відправляли саме в прийомні сім'ї, що також є злочином, тому що це абсолютно незаконно. Деяким дітям міняли документи, вже видали документи Російської Федерації.

Як відбувається депортація дітей? Відомо, що багатьох вони вивозили нібито в табори на оздоровлення. Які ще були шляхи?

У нас є два терміни – депортація та примусове переміщення. Депортацією ми називаємо вивезення дитини на територію РФ. Примусовим переміщенням – вивезення дитини примусово на тимчасово окуповані території України. Це все є злочином. Історії повернутих дітей дали нам змогу проаналізувати дії окупантів стосовно українських дітей.

Перш за все варто сказати про те, що дії росіян не хаотичні, вони чітко сплановані. І цей план вони почали реалізовувати ще від 2014 року, після анексії Криму, коли вони вигадали так званий «Поезд надежды», який віз росіян до анексованого Криму для незаконного усиновлення українських дітей.

Зараз, за нашим аналізом, вони мають щонайменше 5 сценаріїв викрадення дітей:

- Росіяни створюють умови, абсолютно непридатні для проживання дітей на окупованій території, а потім нібито пропонують батькам добровільно віддати дитину в російській табір. Чому я кажу “нібито добровільно”? Тому що, по-перше, створені умови, коли дитина або загине, або батьки її віддадуть. Але також багатьом батькам погрожували, що якщо вони не підпишуть добровільно цю згоду, дитину просто відберуть, позбавлять батьків батьківських прав, і вони більше цю дитину ніколи не побачать. Відповідно, вони віддавали і “добровільно” погоджувалися. І це один із найчастіших сценаріїв.

Чому це називається депортацією або примусовим переміщенням? Тому що цих дітей не повертали. Через місяць, як було домовлено умовно з батьками, дітей переміщали з одного табір у інший, де затримували надовго. Тобто діти не повертаються просто так. Деякі діти, яких зараз вдалося повернути, перебували в таборі рік. Тобто ситуація дуже складна, і тому ми говоримо про те, що це не що інше, як просто технологія викрадення дітей.

Дуже важко розшукати дітей, тому що росіяни їх максимально приховують, розселяють по всій території РФ, постійно переміщують, відразу забирають мобільні телефони, не дають зв'язуватися з батьками.

- Росіяни розлучають дітей із батьками під час так званих фільтраційних процедур, коли батьки з дітьми намагалися вийти, наприклад, на підконтрольну Україні територію, або переміщались по окупованій території і потрапили на російський блокпост. Батьків затримують з невідомих причин, дитину відразу вилучають. Усім дітям в таких випадках говорили, що вони не потрібні більше своїм батькам. Уявіть, ще декілька годин тому батьки були з дітьми, і все було добре, а тут дитині розповідають, що вона не потрібна і поїде в російську родину.

Є, скажімо так, щасливі історії, коли батькам вдалося вибратися, наприклад, після фільтраційного табору і забрати своїх трьох дітей уже з Російської Федерації. На жаль, є такі кейси, як історія Сашка, 12 років, з Маріуполя, якого вже рік тому розлучили з мамою на фільтраційних процедурах. Де знаходиться мама, ми досі не знаємо. Ми сподіваємося, що вона жива і нам вдасться її повернути. Сашка вже вдалося возз'єднати з його бабусею, і він в Україні. Його історію ви можете прочитати на порталі “Діти війни”. Його свідчення та свідчення інших дітей використовували у МКС.

- Росіяни спочатку вбивають батьків, потім викрадають дитину. Це сталося як у випадку перших двох дітей, яких вдалося повернути - Кіри та Іллі з Маріуполя. У них спочатку вбили батьків прямо на очах, а потім їх викрали.

- Росіяни вивозять дітей із закладів інституційного догляду, які потрапили під окупацію. Тобто вони не погоджували жодного разу з українською стороною гуманітарні коридори для того, щоб ми могли вивезти дітей на підконтрольну Україні територію. Ми говоримо про всі заклади інституційного догляду. Це можуть бути притулки, дитячі будинки, будинки дитини.

- Дітей забирають безпосередньо з їхньої біологічної родини або у батьків, позбавляючи батьківських прав. Зазвичай у незручних батьків, які не хочуть співпрацювати з окупаційною владою. Або, як в випадку 16-річного Сергія, його забрали з квартири, де він перебував зі старшими братами і сестрами, які могли б опікуватися ним, і він б жив з біологічною родиною. Але росіяни забрали його на територію Російської Федерації, де він 8 місяців провів у прийомній сім'ї.

Щодо вивезення дітей з інтернатів, скільки ще знаходиться в Росії?

На сьогодні ми можемо говорити лише про ті заклади інституційного догляду, які були на підконтрольній Україні території до 24 лютого. Ми точно знаємо про те, що дітей було викрадено щонайменше з чотирьох закладів. З двох закладів нам вдалося повернути, ще з двох - з Херсонської області - ми дітей шукаємо.

Після деокупації будь-якої території нам відкриваються нові дані і цифри на страшному лічильнику жертв війни серед дітей, вони стрімко зростають. Наприклад, згадуючи Херсон і катівню там, в якій тримали 14-річного Віталіка. Так само з'являється інформація про викрадення дітей.

Поговорімо про процес усиновлення в Росії. Українській дитині дають російське громадянство. Чи змінюють їй прізвище, ім'я?

Якщо ми говоримо про незаконну процедуру усиновлення, то так. Дитині можуть змінити громадянство, змінити ім'я, прізвище, навіть вік. Росіяни підписали Конвенцію ООН про права дитини, де чітко вказано, що країна-підписант зобов'язується, проводячи процедуру усиновлення, отримувати погодження від країни походження дитини. Росіяни жодного погодження з української сторони не отримували і не запитували. Відповідно, ця процедура 100% є незаконною.

Ми повернули хлопчика Сергія, якого росіяни забрали з сім'ї (він втратив своїх батьків ще до повномасштабного вторгнення), від старших братів і сестер. Його повезли на тимчасово окуповану територію. Зазвичай росіяни так роблять: використовують, наприклад, окуповану Донеччину як перевалочну базу. Спочатку відправляють дітей туди, а потім збирають їх або групами, або поодинці, і далі відправляють в РФ.

Сергій був декілька тижнів в Донецьку, поки збирали інших таких дітей різного віку, їх назбирали приблизно 15 чоловік і повезли в Росію. Там у них була організована зустріч з Марією Львовою-Бєловою, на якій вона розповідала дітям, як їм тепер тут буде добре, що їх врятували. Сергій їй сказав про те, що він не хоче бути тут, що у нього є в Україні родина, він хоче додому. Але вона сказала, що він тут трохи побуде і повернеться. Та Сергія відправили в інтернат під Москвою. Він там пробув декілька тижнів, і звідти його все одно насильно відправили в прийомну сім'ю, де він пробув 8 місяців, і звідти вже нам вдалось його повернути.

Російська влада говорить про понад 700 тис. українських дітей, яких вони нібито евакуювали. Ця цифра абсолютно нічим не підтверджена.

Сергій розповідав про те, що ця сім’я побоювалася його, на ніч закривала двері у спальню. Він зрозумів, що зможе врятуватися тільки, як він сказав, якщо стане сірою російською масою. Тоді уваги до нього буде менше. Власне, що і сталося.

Сергій розповідав, що їм видали нові мобільні телефони, він знав, що в телефоні є трекер, який відстежує його кожний рух, прослуховує дзвінки. Але він все-таки знайшов можливість з'єднатися з Україною, повідомити, де він знаходиться.

До речі, Марія Львова-Бєлова відкрито розповіла, що вона теж всиновила 15-річного хлопця з Маріуполя. Чи вдалося встановити, що це за хлопець?

Не вдалося поки що. Тому що насправді ми не розуміємо, чи він справді з Маріуполя, чи справді йому 15 років. Спочатку вона говорила, що взяла його під опіку, потім говорила на зустрічі з Путіним, що вона його усиновила. Тому ми не впевнені, що вона назвала справжнє ім'я хлопчика і його вік.

Чи допомагають нам міжнародні партнери повертати дітей? Вони якось залучені до цього процесу?

Ми намагаємося залучити всіх, кого можна - структури Європейського Союзу, ООН, інші країни. Та на сьогодні тих дітей, яких повернуто, ми повернули самостійно. Але ми робимо все для того, щоб якісь додаткові механізми також спрацювали.

Бо дуже важко розшукати дітей, тому що росіяни їх максимально приховують, вони їх розселяють по всій території РФ, постійно переміщують, відразу забирають у дітей мобільні телефони, не дають дітям зв'язуватися з батьками. І це дуже серйозно. Бувають випадки, коли нам вдається повернути дитину, і вона говорить, що з нею було там ще п'ятеро дітей, але у них немає нічого, і вони не можуть повідомити про себе, тому передають записки.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!