У неділю, 10 вересня, Ярослав Галас, військовослужбовець 128-ї гірсько-штурмової бригади, опублікував у Facebook пост про те, як його підрозділ завдав масованого удару по російських військах завдяки хоробрості однієї людини.

Василь Дудинець, солдат, який служить механіком у бригаді, зголосився спрямувати захоплений ворожий танк, наповнений вибухівкою, на оборонну позицію росіян у Запорізькій області. Такий прийом росіяни з невеликим успіхом намагалися застосовувати раніше.

Advertisement

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Дудинець, родом з Мукачева на Закарпатті, працював заробітчанином у Чехії. Він повернувся в Україну на початку березня 2022 року – наступного дня після того, як його маленьку доньку охрестили, і записався до 128-го полку ТРО.

Незрозуміло, де саме, коли і в який час доби відбулася операція.

Хроніка війни в Україні. 4 березня: “Українські діти — військові цілі Росії”
Більше по темі

Хроніка війни в Україні. 4 березня: “Українські діти — військові цілі Росії”

Кількість загиблих в Одесі сягнула 12; Кремль знову відкидає мирні переговори; війська РФ просуваються на захід від Авдіївки; РФ підвищує ціни на нафту; ракети влучили по Дніпру та Покровську

На перший погляд стратегія здавалася досить простою. Захоплений танк підготували до операції, заповнивши весь вільний простір вибухівкою та артилерійськими снарядами. Потім Дудинець мав би направити танк якомога ближче до ворожих позицій, вистрибнути з нього, відбігти на безпечну відстань і дистанційно підірвати свій смертоносний вантаж. 

Advertisement

Те, що це спрацювало, і водій вижив, є не лише везінням, а результатом його безсумнівно мужніх і вмілих дій. Він зупинився біля мінного поля перед ворожими позиціями, в межах досяжності ворожої зброї, потім швидко вистрибнув і побіг назад на позицію свого підрозділу до того, як боєприпас вибухнув.

Про це повідомляє прес-служба бригади: "Вибух від підриву був настільки потужним, що з тих пір нашу піхоту з цих позицій ніхто не турбував".

На запитання про те, чи знав він, що це буде потенційно смертельна місія, Дудець відповів: "Звичайно, я прекрасно розумів, що можу не повернутися. Якби в танк влучили і здетонувала вибухівка, то це була б миттєва смерть.  Тобто, все зрозуміло – ти або виживеш, або загинеш. Це не той варіант, [як у звичайному бою],  що відірвало руку чи ногу, а потім тебе дружина або діти катають на інвалідному візку і подають воду. Для мене краще повернутися або неушкодженим, або загинути миттєво. Ось чому я зразу погодився, коли командири сказали, яким буде бойове завдання".

Advertisement

Він підкреслив, що вступив до лав армії, щоб воювати з росіянами, і сказав, що робить все можливе, щоб війну можна було "якнайшвидше завершити, щоб ми могли повернутися додому і виховувати наших дітей."

Галас зазначив, що прізвисько "Камікадзе" Дудинцю дали побратими після успішного виконання місії.

Японське слово "камікадзе" означає "божественний вітер". Так називали пілотів-смертників Другої світової війни через легенду про те, що в XVI столітті військово-морський флот монгольських орд був потоплений після того, як "боги наслали небесний (божественний) вітер".

Advertisement

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!