Досвідчений американський дипломат Деніел Фрід, який відіграв важливу роль у формуванні американської політики в Європі після розпаду Радянського Союзу, виступив із категоричним закликом до НАТО зайняти більш агресивну позицію щодо постійних вторгнень Росії в повітряний простір альянсу.
У четвер Деніел Фрід, колишній заступник державного секретаря з питань Європи та Євразії, а нині співробітник Атлантичної ради, дав ексклюзивне інтерв’ю Kyiv Post, у якому заявив, що час простої терпимості минув, і що альянс повинен бути готовий «почати збивати російські літаки», які порушують територію НАТО і не виконують наказів залишити її.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ескалація російських провокацій
Коментарі Фріда пролунали на тлі помітної ескалації російських провокацій по всій Європі, серед яких порушення повітряного простору Польщі та Румунії безпілотниками, польоти винищувачів над Естонією та поява невідомих літальних апаратів над великими аеропортами Данії та Норвегії.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
Ця вражаюча серія вторгнень, причетність до яких Москва заперечує, є ширшим військовим і політичним випробуванням.
На думку аналітиків, вже сама кількість останніх повідомлень про російські дрони над Польщею та Румунією, про російські літаки, що кружляють над німецьким військовим фрегатом, про невідомі безпілотники над аеропортами Копенгагена та Осло «говорить сама за себе».
Ці операції, відволікаючи увагу від повільного прогресу Росії в Україні, явно випробовують механізми військової реакції Заходу і, що найважливіше, його політичну волю.
«Турецький прецедент» і нові правила ведення бойових дій
Фрід назвав дипломатичні та військові кроки, які він би зробив, якби досі був в уряді, і послався на інцидент 2015 року, коли Туреччина збила російський військовий літак.
«Якби я був в уряді, я би надіслав приватні повідомлення росіянам, щоб ті припинили свої диверсії та провокації, інакше ми змінимо наші правила ведення бойових дій», – підкреслив він, запропонувавши однозначний алгоритм дій – «збивати російські військові літаки над територією НАТО, які не реагують на вимоги залишити її».
Він додав: «Я думаю, що минув той час, коли ми мусили терпіти таку поведінку. Вони ведуть війну в Україні і займаються саботажем, і я думаю, що ми повинні попередити їх. Ми не будемо цього терпіти. Так, в принципі, показала Туреччина – вона створила прецедент».
Останні порушення повітряного простору наочно ілюструють ціну бездіяльності. Дешеві дрони змусили Данію призупинити роботу свого найбільшого аеропорту на чотири години, а Польщу – витратити мільйони на перехоплення.
Фрід вважає, що Росія перевіряє, Європу на «спроможність підтримувати Україну – і, можливо, інші країни в майбутньому, коли вона стикнеться з більшими проблемами».
Випробування Москви: розкол альянсу
На запитання, чи Москва в першу чергу випробовує міцність Америки, Фрід відповів, що її мета є ширшою:
«Я би сказав, що Москва випробовує НАТО на здатність діяти як альянс і хоче відколоти Європу від американців. Думаю, що суть саме в цьому».
Колишній дипломат наголосив, що США не повинні перекладати всю відповідальність на європейських союзників на східному фланзі НАТО.
«Я вважаю, що президент Трамп повинен підтримати НАТО і подбати про захист повітряного простору на східному фланзі НАТО... Ми не повинні просто перекладати це на європейців. Ми повинні показати, що ми підтримуємо Альянс і більше не будемо терпіти таку російську агресію».
Фрід вважає, що Москва також явно «випробовує наміри США». Те, що ці порушення повітряного простору відбулися після прийому Путіна на червоній доріжці, в купі з неоднозначною риторикою Трампа, підсилює впевненість Росії в тому, що Вашингтон має намір ще більше відійти від європейської безпеки, а не посилювати підтримку.
Стратегія Росії не обмежується повітряним простором
Фрід, як і багато аналітиків, вважає, що останні порушення повітряного простору не є ізольованими військовими питаннями, а скоріше елементами ширшої стратегії Росії.
Ця комплексна загроза безпеці являє собою набагато складніший виклик, ніж військове протистояння, оскільки поширюється на цивільну інфраструктуру.
Йдеться, зокрема, про неодноразові пошкодження підводних комунікаційних кабелів у Балтійському морі, в яких підозрюється рука Москви, та кібератаки, подібні до тієї, що дала російським хакерам контроль над греблею в Норвегії.
Британська розвідка вже попереджала, що російське ГРУ виконує «тривалу місію з метою створення хаосу на британських і європейських вулицях: ми бачили підпали, диверсії та інше».
Виклик, пов’язаний з організацією єдиної реакції на інциденти в повітряному просторі, є суворим нагадуванням про складність створення узгодженої оборони проти цих різноманітних і часто менш помітних загроз.
Фактор Трампа: дії замість слів
Звичайно, ж Фрід не оминув увагою риторику Трампа. Він визнав, що «віддає перевагу хорошим словам Трампаголовне – не слова, а конкретні дії.
«Питання не в тому, чи правильно висловлюється США. Питання в тому, чи готові ми діяти. І я вважаю, що говорити про серйозну зміну в політиці США зарано... Треба подивитися на дії, а таких я поки що не бачив... Я вважаю, що Трамп повинен підкріпити свої слова діями».
Фрід порадив європейським союзникам активно робити конкретні кроки, не чекати, поки їх звинуватять у бездіяльності. «Президент Трамп, безумовно, хоче, щоб європейці взяли на себе більшу частину тягаря, – сказав він. – На місці європейців я би спробував. Я би наполягав на більш конкретних діях, які ми можемо зробити разом. Треба робити щось самим, а не чекати, що американці візьмуть ініціативу на себе, але й вони повинні робити щось – не лише заяви».
На завершення Фрід закликав США не робити дії Європи «передумовою» для власних кроків проти Росії. Він попередив, що Москва скористається з будь-якого вагання та бездіяльності.
«Я не знаю, чому ми повинні робити рішення Угорщини попередньою умовою для наших дій. Це неправильно– сказав він. – Думаю, що слід почати переговори з країнами, які досі купують російську нафту, і спробувати змусити їх припинити це робити. Це краще, ніж просто виправдовувати бездіяльність США тим, що деякі європейські країни купують російську нафту».
