Остін Дамер, якого президент Дональд Трамп хоче призначити головним стратегом Пентагону, відійшов від звичного сценарію адміністрації, визнавши під присягою те, що урядовці довго не визнавали – що Росія становить загрозу безпеці США.
Друга адміністрація Трампа місяцями коливалася між жестами зближення з Москвою та спалахами жорсткої риторики.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Пентагон розізлив конгресменів з обох партій низкою непрозорих рішень – від тихого призупинення допомоги Україні до виведення американської бригади з Румунії, яке здивувало союзників на східному фланзі НАТО.
Те, що почалося як звичайне слухання щодо затвердження кандидатури на середню посаду в Пентагоні, швидко перетворилося на широке висловлення невдоволення оборонною бюрократією, яка, на думку сенаторів, стала політизованою і безпорадною.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Політичний «свинарник»
Понад дві години члени Сенатського комітету з обох партій висловлювали своє невдоволення «хаотичною» і «некомунікативною» політикою Пентагону, за яку в ньому відповідає заступник міністра оборони Елбрідж Колбі – колишній стратег, який перетворився на громовідвід.
«Чоловіче, я навіть не можу отримати відповідь на запит», – обурився сенатор-республіканець від Арканзасу Ден Салліван. – А ми ж у вашій команді!».
Салліван, який заробив репутацію яструба в питаннях оборони, тісно пов’язаного з Трампом у справі стримування Китаю та підтримки союзників, сказав, що достукатися до відділу Колбі стало «найважче в усій адміністрації».
Інші пішли ще далі: республіканець від Арізони Том Коттон глузливо назвав цей відділ «свинарником», а сенатор від Род-Айленда Джек Рід – головний демократ у комітеті – звинуватив Дамера в «приховуванні свідчень за завісою невігластва».
Таке невдоволення політичними призначенцями Пентагону відображає глибший розрив між ними й тими, кого Конституція уповноважила наглядати за ними.
Після того, як міністр війни Піт Геґсет наклав нові обмеження на спілкування своїх підлеглих із Конгресом, вимагаючи, щоб усі взаємодії проходили через відділ законодавчих питань міністерства, законодавці з обуренням заявляють, що зупинився навіть базовий нагляд.
Україна, Румунія та розривання лінії фронту
Найгостріші конфлікти стосуються Європи, де офіс Колбі, як заявляють сенатори, діє всупереч інтересам як Білого дому, так і НАТО.
На першому місці в списку – рішення Пентагону минулого тижня вивести ротаційну бригаду армії з Румунії, про що Kyiv Post повідомив 28 жовтня. Лише за два тижні до цього несподіваного для американських законодавців і румунського уряду кроку Трамп публічно пообіцяв зберегти чисельність американських військ на континенті.
«Виглядає так, що це рішення не відображає політичний мандат президента Трампа, – заявив голова комітету Роджер Вікер (республіканець від штату Міссісіпі). – «Лише два тижні тому президент заявив, що не виводитиме війська з Європи. Мені не зрозуміло, як це узгоджується з вказівками головнокомандувача».
Дамер сказав сенаторам, що Румунія та НАТО «були повідомлені», але не зміг сказати, хто саме і коли, чим викликав чутне глузування в залі.
За епізодом з Румунією стоїть більша проблема, яка тривожить ще сильніше: непевність зобов’язань адміністрації щодо України.
За останні місяці Пентагон двічі призупиняв поставки зброї Києву, хоча Трамп скасовував ці свої рішення після публічного обурення й тихого тиску європейських столиць.
«Ми бачимо, що політика адміністрації відрізняється від політики президента... Чи добре це для нас?» – запитав республіканець від Флориди Рік Скотт, висловлюючи занепокоєння, що такі суперечливі сигнали підривають авторитет США за кордоном.
Для східноєвропейських союзників сигнали вже чіткі. У Бухаресті, де американські війська слугували ключовим стримуючим фактором з часу вторгнення Росії в Україну в 2022 році, виведення військ розглядається як тріщина в лінії фронту НАТО.
Румунські чиновники приватно попереджають, що будь-який відступ американців підбадьорює Москву – особливо зараз, коли російські війська просуваються в Україні та розширюють кібер- та інформаційні операції в Чорноморському регіоні.
Тінь Росії та доктрина Трампа
У цьому контексті визнання Дамером Росії постійною загрозою підкреслило розбіжності в колі національної безпеки Трампа щодо Москви.
Сам президент то хвалиться «чудовими відносинами» з Владіміром Путіним, то приватно закликає своїх помічників «посилити тиск» на Росію.
У Пентагоні визнають внутрішню плутанину. Реорганізація політичного відділу міністерства, яку там вважають лише «косметичною» зміною назви, на практиці призвела до перенесення ключових портфелів з відділу стратегії, який очолює Дамер.
Те, що нагляд за безпековим пактом AUKUS з Австралією та Великою Британією був повністю виведений з компетенції його відділу, викликало запитання: хто насправді визначає глобальну стратегію Пентагону?
Для Конгресу реорганізація виглядає не стільки як раціоналізація, скільки як заплутування.
«Перегляд ролей не є чимось незвичайним, — сказав Рід. — Але коли департамент проводить таку реорганізацію, зазвичай він надсилає нам резюме, перш ніж ми розпочинаємо процедуру призначення. Цього не сталося».
Адміністрація Трампа наполягає, що ця реорганізація краще узгоджує діяльність Пентагону з «пріоритетами президента». Але, на думку кількох законодавців і колишніх чиновників, так США лягли у стратегічний дрейф і не можуть продемонструвати узгодженість за кордоном.
Конфлікт через нагляд
Ще більше законодавці незадоволені через порушення процедур і конституційних норм, у тому числі тим, що з січня співробітники Пентагону, які займаються законодавчими питаннями, виступають в ролі контролерів усього спілкування з Капітолійським пагорбом.
«Ми не бачимо ніякого налагодження зв’язків з Конгресом, – сказала сенаторка Джекі Розен (демократка від Невади). – Ми є гілкою влади, передбаченою статтею I, а до нас ставляться як до чогось дошкульного».
Навіть деякі республіканці, які симпатизують Трампу, кажуть, що ця дисфункція підриває оборонні позиції США в час ескалації загроз – від поглиблення партнерства Росії з Іраном до посилення військово-морських навчань Китаю поблизу Тайваню.
Європа спостерігає – і чекає
Для європейських союзників, особливо тих, що знаходяться на східному фланзі НАТО, драма у Вашингтоні зовсім не з розряду театральних. Румунія, Польща та країни Балтії розглядають неоднозначні сигнали Пентагону як потенційні ознаки американського відступу.
«Кожного разу, коли Вашингтон вагається, Москва перевіряє межу, – сказав кореспонденту Kyiv Post на умовах анонімності один європейський дипломат. – Якщо США хоч трохи відступають, Росія негайно заповнює прогалину».
Представники адміністрації Трампа наполягають, що США залишаються відданими НАТО, навіть коли вони закликають союзників «робити більше». Але такі розвороти – спочатку припинення, потім поновлення допомоги Україні, спочатку оголошення, потім відмова від переміщення військ – підірвали впевненість у стійкості Вашингтона.
Ширша картина
Слухання щодо затвердження Дамера виявило не лише бюрократичні промахи. Воно викрило неприємну колізію між риторикою Трампа «Америка понад усе», незадоволеним Конгресом і Пентагоном, який намагається визначати стратегію «з колін».
За цими суперечками ховається більш фундаментальне запитання: якою насправді є американська політика стримування в світі, де Росія знову вважається загрозою, але урядовий апарат, схоже, не здатний діяти послідовно та чітко?
«Пане Дамер, – прямо сказав Рід, – ви дали нам зрозуміти, що не будете співпрацювати. Це не обіцяє нічого хорошого для вашої майбутньої ролі в міністерстві».
У коридорах помічники схилилися над документами, які надійшли занадто пізно, щоб змінити тон слухань, а у столицях країн НАТО дипломати занепокоєно дивилися трансляцію слухань.
Можливо, США й надалі називатимуть Росію загрозою. Але, як висловився один європейський чиновник: «Це не має великого значення, якщо Вашингтон не може визначитися зі своєю позицією».
