2025 рік був нелегким для України – як на внутрішній, так і на міжнародній арені.

Від повзучих успіхів Росії на полі бою до мінливої підтримки США та розбіжностей Європи щодо фінансування — тиск похитнув і уряд Києва.

Прем’єр-міністр став міністром оборони, а рік закінчився відставкою керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, якого часто називають другою найвпливовішою людиною в Україні.

До цього хаосу додалися корупційні справи, в яких були замішані деякі з найвищих посадових осіб країни.

Advertisement

Перестановки в уряді в липні

Перестановки, реорганізація – інтерпретуйте як завгодно.

У липні 2025 року виконавча влада України зазнала серйозних змін – деякі посади були об’єднані, деякі міністри – звільнені, деякі – перейшли на інші посади.

Близько 90% міністрів зберегли свої посади. Трьох міністрів було замінено, двох – переведено на інші посади. Примітно, що кілька міністрів були або звільнені, або просто залишилися без посади, оскільки їхні міністерства були ліквідовані або об’єднані:

Зеленський підтвердив удари по військових підприємствах РФ в Уфі та Пензі
Більше по темі

Зеленський підтвердив удари по військових підприємствах РФ в Уфі та Пензі

Президент України повідомив про ураження українською далекобійною зброєю підприємств у Росії, які виробляють мастила та компоненти для ракетного озброєння.
  • Олексій Чернишов – більше не міністр національної єдності після ліквідації його міністерства.
  • Оксана Жолонович – втратила посаду міністра соціальної політики після реорганізації міністерства в Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності під керівництвом нового міністра.
  • Микола Точицький – втратив посаду міністра культури та стратегічних комунікацій. Пізніше, у жовтні, міністерство було перейменоване на Міністерство культури, а його очолив виконувач обов’язків.

Як уже згадувалося, деякі міністерства були ліквідовані або об’єднані:

  • Міністерство національної єдності – ліквідоване, його функції перейшли до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.
  • Міністерство стратегічних галузей промисловості – ліквідовано/об’єднано з Міністерством оборони.
  • Міністерство аграрної політики та продовольства – ліквідовано/об’єднано з новим Міністерством економіки, екології та сільського господарства.
  • Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів – ліквідовано/об’єднано з новим Міністерством економіки, екології та сільського господарства.
  • Міністерство соціальної політики – перейменовано/розширено до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

Юлія Свириденко – колишня віцепрем’єр-міністр і міністр економіки, яка вже виконувала багато урядових функцій, – була підвищена до прем’єр-міністра.

Advertisement

Тим часом колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль обійняв посаду міністра оборони, ставши другою за впливовістю особою в країні, яка перебуває у стані війни, де значна частина державного бюджету зараз виділяється на оборону.

Детальніше про те, як і чому відбулася ця перестановка, читайте в аналізі Kyiv Post.

Справа Міндіча та подальші відставки

У листопаді корупційна схема в енергетичному секторі спричинила відставки міністрів юстиції та енергетики.

Міністр юстиції Герман Галущенко та міністр енергетики Світлана Гринчук подали у відставку після того, як скандал вийшов на поверхню, а парламент пізніше затвердив їх звільнення. До липневої перестановки Галущенко обіймав посаду міністра енергетики, а Гринчук була його помічницею.

Advertisement

У центрі справи — бізнесмен Тимур Міндіч, колишній соратник Зеленського і співвласник медіакомпанії, офіси якого прослуховували антикорупційні органи.

За повідомленнями, записи свідчать про те, що Міндіч очолював масштабну корупційну мережу та мережу відмивання грошей, яка викачувала кошти з державних енергетичних проєктів, зокрема з агенції «Енергоатом». Він нібито тиснув на високопосадовців, зокрема на Галущенка, щоб ті за відкати направляли вигідні енергетичні та оборонні контракти до пов’язаних із ним компаній.

Advertisement

Про політичні наслідки «Міндічгейту» читайте в аналізі Kyiv Post.

Відставка Єрмака

Наступною стала відставка Єрмака.

Єрмак – колишній кінопродюсер і адвокат з питань авторського права – був найближчим помічником Зеленського з 2019 року, його часто називали «воротарем» президента і другою за впливовістю фігурою в Україні.

28 листопада антикорупційні органи провели обшук у будинку Єрмака. Хоча проти нього не було висунуто жодних звинувачень, того ж дня він оголосив про свою відставку.

Він також був головним переговірником України з США щодо мирного плану, і через відставку нову делегацію очолив секретарем Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Рустем Умєров.

Відставка Єрмака стала великим шоком для української політики – як через високий статус посади, так і через його значний вплив.

Опозиція давно вимагала його звільнення, аргументуючи це тим, що його повноваження перевищують конституційні обмеження, і що ключовим органом, який приймає рішення, має бути кабінет міністрів, а не Офіс президента, який він очолює. Єрмак заперечив звинувачення у зловживанні владою в одному з попередніх інтерв’ю іноземним ЗМІ.

Advertisement

Водночас критики також вказують на те, що Єрмак мав вплив на ключових міністрів, зокрема на прем’єр-міністра Свириденко, яка була його помічницею до того, як стала міністром, що підтверджує звинувачення у зловживанні владою.

Проте, як зазначається в аналізі Kyiv Post, проблеми концентрації влади в Офісі Президента існували ще до призначення Єрмака на цю посаду і є системною дилемою українського урядування з моменту здобуття країною незалежності.

Advertisement