Кремль, схоже, готує підґрунтя для можливої нової хвилі мобілізації. Водночас російська влада публічно наполягає, що економіка країни залишається стабільною, попри дедалі гостріший дефіцит пального та ознаки економічного спаду.
За останньою оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), нещодавні зміни до законодавства та пропозиції розширити повноваження силових структур свідчать, що Москва готується не лише збільшити набір до війська, а й реагувати на можливі заворушення всередині країни, якщо буде офіційно оголошено мобілізацію.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Підготовка до мобілізації
Американський аналітичний центр повідомив, що 22 липня Державна дума Росії ухвалила закон, який дозволяє особам із непогашеною судимістю, зокрема засудженим за торгівлю наркотиками та організовану злочинність, укладати контракти з Міністерством оборони РФ під час офіційно оголошеної мобілізації.
Дрони атакували нафтотранспортний об’єкт «Транснєфті» у Башкортостані
Заступник міністра оборони Віктор Горемикін заявив, що цей захід значно розширить коло потенційних новобранців і допоможе Росії активізувати набір до війська для продовження війни проти України у 2026 році.
Тим часом Росгвардія запропонувала зміни, які розширять її повноваження у сфері цивільної оборони та дозволять захищати суспільство від невизначених «небезпек» під час мобілізації, дії воєнного стану або війни.
ISW зазначив, що ще в листопаді 2025 року президент Владімір Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів до зон бойових дій без офіційного оголошення мобілізації.
Тоді аналітики дійшли висновку, що Кремль створює правові механізми для поетапного призову резервістів, намагаючись уникнути політичних втрат, пов’язаних із новою загальнонаціональною мобілізацією.
На думку ISW, нове законодавство свідчить, що Кремль уже може готувати умови для офіційного оголошення мобілізації, водночас очікуючи можливого спротиву суспільства.
Однак Інститут вивчення війни наголосив, що таке рішення зрештою залежить особисто від Путіна, адже в Росії мобілізація залишається політично непопулярним рішенням.
Путін заявляє про стабільність економіки
Кремль вживав заходів для розширення повноважень силових структур на період мобілізації та війни. На цьому тлі Путін намагався переконати росіян, що дедалі гостріший дефіцит пального не загрожує стабільності економіки.
Під час засідання уряду 22 липня Путін заявив, що російська економіка зберігає стійкість, попри «зовнішні спроби дестабілізувати паливно-енергетичний сектор». Так він назвав далекобійні удари України по енергетичній інфраструктурі Росії.
Перебої на паливному ринку він назвав тимчасовими та запевнив, що вони не позначаться на загальних економічних показниках.
За словами Путіна, у травні ВВП Росії зріс на 0,3%, а за перші п’ять місяців 2026 року — на 0,2%. Він також повідомив, що в червні профіцит федерального бюджету становив 196 млрд рублів — близько 2,5 млрд доларів, а станом на 1 липня грошова маса зросла на 13% у річному вимірі.
ISW: тиск на російську економіку посилюєтьсяНа думку ISW, оптимістичні заяви Путіна суперечать численним свідченням того, що війна чинить дедалі більший тиск на російську економіку.
Аналітичний центр вказав на тривалий дефіцит пального після кількох місяців українських ударів по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі, прискорення інфляції, падіння фондового ринку, скорочення експорту сільськогосподарської продукції, відтік капіталу та нестачу працівників.
Російська асоціація виробників харчової продукції «Руспродсоюз» цього тижня повідомила, що від початку 2026 року вартість мінімального місячного продуктового кошика зросла на 7,9%. Це свідчить про посилення інфляційного тиску на домогосподарства.
Тим часом ділове видання «Коммерсантъ» із посиланням на аналітичну компанію Platts повідомило, що російські нафтопереробні заводи виконали менш ніж 19% заявок на закупівлю бензину, хоча деякі підприємства вже відновили роботу.
За оцінкою ISW, ці показники свідчать, що економічні проблеми Росії мають системний, а не тимчасовий характер.
«Щоб продовжувати війну проти України, російський уряд вдався до неефективних економічних рішень. Вони спричинили чимало нинішніх проблем російської економіки, зокрема дедалі більші витрати на війну, які вона не здатна витримувати тривалий час, прискорення інфляції, значний дефіцит працівників у будівництві та сфері послуг, а також скорочення коштів у Фонді національного добробуту Росії».
Поки Кремль готується до можливої масштабнішої мобілізації, а Путін запевняє, що ситуація з пальним перебуває під контролем, систематичні удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах уже призводять до перебоїв із постачанням пального військам РФ. Російські військові повідомляють про гострий дефіцит бензину та суворі обмеження на заправлення техніки.
За даними незалежного російського видання «Верстка», деякі підрозділи, які раніше отримували пальне за потреби, тепер мають лише по 20 літрів — 5,3 галона — на одну машину на добу.
Кілька російських військовослужбовців розповіли, що через дефіцит обсяги постачання пального скоротилися приблизно на 30%. Це позначилося не лише на бойовій техніці, а й на вантажівках, які перевозять боєприпаси та продовольство.
Військовий на Запорізькому напрямку повідомив, що тепер його підрозділ отримує лише 10–15 літрів бензину замість 20. Через це бійцям доводиться долати пішки 11 км, щоб забрати воду, їжу та інші припаси.
Військові також скаржаться на низьку якість пального, яке постачає Міністерство оборони Росії. Волонтерські групи та російські військові блогери також визнають, що криза загострюється та ускладнює доставку гуманітарної допомоги й постачання на фронт.
Гострий дефіцит пального в російських військах виник після кількох місяців українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії. За даними Energy Aspects, обсяги перероблення нафти в країні скоротилися більш ніж на 60% — до найнижчого рівня з 2005 року.
За оцінкою Bloomberg, протягом останніх 100 днів Україна завдала близько 50 ударів щонайменше по 24 із 34 великих російських нафтопереробних заводів, зокрема по Омському НПЗ — найбільшому в країні.
Ця кампанія призвела до запровадження лімітів на пальне по всій Росії та заборони експорту бензину, авіаційного й дизельного пального. Російська влада навіть почала обговорювати можливість імпорту бензину з Індії та Казахстану.
