Перед тим, як поїхати на саміт НАТО, Президент України Володимир Зеленський завітав до Польщі. У Варшаві відбулося підписання вже чергової безпекової угоди. Безпекова угода з Польщею складається з десяти розділів, які охоплюють питання політичної, військової, економічної  підтримки, а також двосторонньої співпраці в разі майбутньої загрози агресії.

Вчергове йдеться про те, що двостороння співпраця відбудеться у випадку наступної агресії. Фактично всі підписані Україною безпекові угоди мають на меті співпрацю в разі наступної агресії. Чи означає це, що у нинішній війні  Україна не потребує співпраці й допомоги з боку підписантів?     

Advertisement

Також Прем'єр Польщі Дональд ТУСК пообіцяв допомогу в подоланні енергетичної кризи, а саме постачанням електроенергії, виробленої польськими вугільними ТЕС. І з цим не треба чекати до «наступної агресії», що є позитивним моментом.

Латвія та Німеччина закуплять безпілотники для України
Більше по темі

Латвія та Німеччина закуплять безпілотники для України

У межах саміту НАТО представники Міноборони обох країн домовились про спільну закупівлю для забезпечення потреб України.

Всі ці домовленності з Польщею відбуваються на тлі того, що Сполучені Штати оголосили про надання їй другого військового кредиту на 2 мільярди доларів у рамках масштабної програми модернізації, яка включатиме закупівлю американського оборонного обладнання. Але це Україні не допоможе, як і у ситуації з іншими безпековими угодами, підписаними Президентом за останній час, бо всі вони стосуються наступної агресії.

Advertisement

Виникають питання: що залишиться від України після закінчення (в той чи інший спосіб) цієї жахливої війни? Хто і коли буде наступним агресором?

Уявімо (чисто теоритично), що наступним агресором буде країна, яка є членом НАТО. То чого будуть варті всі разом і кожна окремо підписані безпекові угоди? Чи будуть підписанти підтримувати Україну у війні проти "своїх"?

Цивілізований світ одноголосно заявляє, що ракетний удар РФ вранці 8 липня по низці українських міст є немов нагадуванням перед самітом НАТО, наскільки важливо підтримувати Україну. І всі з цим згодні – підтримувати Україну  треба. Але не запрошувати її до НАТО на ювілейному Саміті, бо мати спільний кордон з Росією ніхто не хоче.

Advertisement

Дякуємо за добрі слова, але вони не прискорять вспуп України до НАТО. Бо в ситуації, що склалася на сьогодняшній момент, Україна або має погодитись на так званий "нейтральний статус", або її треба приймати до НАТО тут і зараз. Але замість запрошення до Союзу (тепер вже не радянського) всі його члени продовжують бути стурбованими, дуже стурбованими, неймовірно стурбованими.... А в цей момент мирне населення України щодня гине, міста руйнуються, енергетика знищується, підприємства банкрутують, економіка тримається лише за рахунок позичок. Скільки ще, на думку шановних партнерів, ця країна протримається в цьому протистоянні жорстокому ворогові?

Advertisement

Тому треба чітко розуміти, що "весь цивілізований світ" неймовірно турбується про те, щоб війна їх не торкнулась, і підписує безпекові угоди для того, чтоб виглядати гуманістами ійобіцяти бути союзниками, але наступного разу. А до наступного разу, як казав Ходжа Насреддін - або шах помре, або їшак здохне. В нашому випадку: або НАТО розпадеться, або Росія.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.