У нещодавньому звіті парламентського комітету Швеції з питань оборони сформульовано висновок, що комітет не виключає можливість збройного нападу РФ на Швецію, повідомляє телеканал SVT.

Насправді це не свідчить про зміну позиції Швеції. У попередньому аналізі оборонного комітету, проведеному п’ять років тому, підсумовувалось: «Не можна виключати збройний напад на Швецію.

Також не можна виключати, що проти Швеції можуть бути використані військові силові засоби або подальші погрози їх застосування».

Advertisement

Тоді для чого склали новий звіт?

Що хвилює Швецію, так це те, що, на їхню думку, повномасштабне вторгнення Росії в Україну демонструє, що поріг Кремля щодо розв’язування війни різко знизився.

У звіті йдеться: «Росія також ще більше знизила свій поріг щодо застосування військової сили та демонструє високу схильність до політичного та військового ризику.

У Росії підірвали залізничний міст: що кажуть у ГУР
Більше по темі

У Росії підірвали залізничний міст: що кажуть у ГУР

Залізничну гілку Росія використовувала для транспортування військових вантажів, зокрема інженерних боєприпасів.

«Здатність Росії проводити операції проти Швеції за допомогою військово-повітряних сил, військово-морських сил, зброї великого радіусу дії та ядерної зброї залишається високою».

Що Швеція планує з цього приводу робити?

Advertisement

Це один з тих факторів, який суттєво змінився за п’ять років після останнього звіту оборонного комітету.

На той час оборонна доктрина Швеції спиралася на співпрацю з країнами Північної Європи та ЄС, але повномасштабне вторгнення в Україну повністю змінило ситуацію.

Швеція та її скандинавський сусід Фінляндія після кількох десятиліть військової позаблоковості минулого року подали заявки на вступ до НАТО.

«Життєво важливими інтересами національної безпеки Швеції є відстоювання незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої країни», – йдеться в новому звіті.

«Ми готові непохитно захищати нашу країну, наше населення, нашу демократію, нашу свободу та наш спосіб життя збройною силою».

Advertisement

Коли Швеція вступить до НАТО?

Фінляндія приєдналася до НАТО ще в квітні, ставши 31-м членом блоку після швидкої і відносно безпроблемної процедури вступу.

Однак вступ Швеції виявився набагато проблематичнішим. Туреччина та Угорщина, які є членами НАТО – але обидві наполягають на більш поступливій лінії щодо Росії – були останніми, хто ратифікував членство Фінляндії цього року, і парламенти обох країн ще мають схвалити вступ Швеції.

Країнам-кандидаткам на вступ необхідна одностайна підтримка, аби здобути гарантії, які надає найпотужніший у світі оборонний альянс.

Чому вступ Швеції затримується?

Туреччина звинувачує Швецію у наданні прихистку курдським бойовикам, яких вона вважає терористами, а правляча права партія Угорщини «Фідес» на чолі з прем'єр-міністром Віктором Орбаном поскаржилася, що Стокгольм несправедливо критикує політику угорського уряду.

Advertisement

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган минулого тижня заперечив проти зростаючого міжнародного тиск на Анкару, спрямованого на те, щоб вона ратифікувала заявку Швеції на членство в НАТО до зустрічі альянсу в липні.

Західні лідери сподівалися, що Ердоган пом’якшить свою позицію в цьому дипломатично дражливому питання після того, як минулого місяця він домігся переобрання на пост президента Туреччини у важкій боротьбі.

Але Ердоган не демонструє суттєвої зміни позиції, принаймні в коментарях, опублікованих його офісом, оскільки новий раунд переговорів між турецькими та шведськими офіційними представниками, який мав відбутись в Анкарі, відклали.

Advertisement

«У Швеції є очікування. Але це ще не означає, що ми будемо їх виконувати», – цитує сайт його офісу слова Ердогана.

«Для того, щоб ми виправдали ці очікування, перш за все, Швеція повинна виконати свою частину роботи».

Чи робиться щось, щоб справа зрушила з місця?

Швеція вже посилила своє антитерористичне законодавство та вжила інших заходів, аби належно відреагувати на занепокоєння Туреччини.

Вона погодилася екстрадувати самопроголошеного прихильника курдських бойовиків, засудженого за торгівлю наркотиками та заарештованого у Швеції в серпні минулого року.

Advertisement

Президент США Джо Байден тиснув на Ердогана, намагаючись переконати його погодитись на вступ Швеції до НАТО під час дзвінка, який він здійснив через день після того, як турецький лідер продовжив своє президентське правління до 2028 року.

Анкара сподівається домогтися схвалення Конгресом США великого оборонного пакету, який міг би суттєво модернізувати застарілий парк винищувачів Туреччини.

Байден вперше прямо пов’язав продаж Туреччині винищувачів F-16 зі шведською заявкою на вступ. Ердоган «все ще хоче попрацювати над питанням поставки F-16. Я сказав йому, що ми хочемо укласти угоду зі Швецією, тож давайте це зробимо», – сказав Байден журналістам після розмови двох президентів.

А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг особисто обговорив заявку Швеції з Ердоганом у Стамбулі напередодні саміту альянсу в Литві в липні.

Ердоган зазначив, що візит Столтенберга збігся з акцією протесту, яку провели в Стокгольмі прихильники курдських повстанців, яких Анкара вважає терористистами. Через це Туреччина підштовхує Швецію до розгону таких мітингів.

«Є права, надані [шведським] правоохоронним органам згідно з конституцією. Використовуйте ці права», – сказав Ердоган.

«Якщо ви цим не займаєтесь, ми не зможемо [сказати вам так] на саміті у Вільнюсі».

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!