Чорноморська зернова ініціатива (BSGI) стала необхідністю через невиправдане та неспровоковане повномасштабне вторгнення Росії в Україну, її масовані цілеспрямовані атаки на українську інфраструктуру, морську блокаду України, переслідування та напади на цивільні судна, мінування моря, глушіння засобів комунікації, електронні перешкоди та кібератаки в Чорному морі.
Зернову угоду було розірвано 17 липня нібито через те, що частина зобов'язань сторін щодо Росії не була виконана, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Припинення Чорноморської зернової ініціативи не змінило суттєво безпекову ситуацію в регіоні. Скоріш ми повернулися до ситуації річної давнини. Росія веде бойові дії в північній частині Чорного моря з першого дня повномасштабної війни. Це призвело до значних збитків учасників судноплавства в регіоні, закриття комерційних портів і припинення морської торгівлі. Україна ж перебуває в обмеженій морській блокаді (в Азовському морі) ще з квітня 2018 року, а у повній блокаді з лютого 2022 року.
ГУР: найманці з Непалу масово дезертирують з російської армії під Луганськом
Згідно з опублікованою 17 липня заявою МЗС Росії, з 18 липня був закритий морський гуманітарний коридор і розформований Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі.
Причина припинення BSGI з боку Росії ігнорує першопричину її необхідності: невиправдану та неспровоковану війну РФ проти України. Натомість Москва зосередилась на «аргументах», які відповідають інтересам Росії. За повідомленнями російського МЗС, бідним країнам начебто за угодою надходило недостатньо зерна. Цей аргумент був повністю спростований Генеральним секретарем ООН і Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП).
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що рішення Росії припинити дію BSGI фактично позбавило засобів для існування сотні мільйонів людей у всьому світі, які тепер стикаються з голодом і зростаючими цінами на продукти харчування. ООН стверджує, що ця угода була корисною для всіх держав, оскільки допомогла знизити світові ціни на продукти харчування більш ніж на 20 %.
Заступник голови ВПП Карл Скау зазначив, що українське зерно є основним джерелом продовольчої допомоги ООН через його близькість до більшості регіонів, де проходять операції ВПП. BSGI дозволила ВПП в 2023 році закупити в України 80 % необхідних програмі запасів пшениці (порівняно з 50 % у 2021 та 2022 роках).
На нещодавньому саміті Росія-Африка лідери африканських країн закликали президента Росії Володимира Путіна припинити війну проти України та повернутися до «зернової угоди». Хоча вони й утрималися від прямої критики Росії, їхні заяви були більш послідовними та рішучими, ніж зазвичай. Ці заяви висловили спільне занепокоєння африканських лідерів щодо наслідків російської війни, насамперед щодо зростання цін на продукти харчування.
Росія стверджувала, що діяла добросовісно та демонструвала відповідальний підхід до виконання своїх обов’язків як сторона угоди, але Україна та Захід, за словами Москви, не виконали своїх зобов’язань. Аналіз Black Sea News, однак, доводить, що BSGI останнім часом фактично призупинилась, оскільки російські інспектори в СКЦ навмисно максимально сповільнювали перевірку суден. Кількість суден, які прибули в українські порти в червні, становила лише 15 % від показників вересня 2022 року. Часом у Босфорі огляду чекали близько 100 суден. У квітні судно чекало на перевірку в середньому більше місяця.
25 липня Головне управління розвідки Міноборони України (ГУР) оприлюднило секретну доповідь для вищого військово-політичного керівництва Росії, в якій міститься інформація про перешкоджання зерновій угоді. Згідно з доповіддю, Росія активно використовувала СКЦ для мінімізації обсягів експорту зерна за зерновою угодою.
«Якісний огляд суден», тимчасове призупинення дії угоди (з подальшими наслідками), обмеження доступу суден до порту Південний, скорочення кількості інспекційних груп, припинення реєстрації зерна перевізниками – це перелік «інструментів», які використовувались росіянами для зменшення поставок українського зерна на світові ринки.
Правдивість інформації, оприлюдненої ГУР, підкріплюється ситуацією на морі та висновками Black Sea News.
Однак головним аргументом Росії щодо припинення зернової угоди було те, що Захід не погодився скасувати санкції щодо російських продуктів харчування та добрив, начебто порушуючи BSGI. Це неправда. Російське продовольство та добрива ніколи не були підсанкційними, але санкції, накладені на російські банки, на транспортну і страхову сфери, роблять торгівлю з РФ неможливою.
У своїй статті «Росія вимагає у Заходу зерно. Умиротворення не спрацює» у The Washington Post одеситка Євгенія Габер, українська експертка із зовнішньої політики та безпеки і старша наукова співробітниця Атлантичної ради зазначила:
«Угода спрацювала дуже добре для Росії. Країна значно збільшила експорт зерна та добрив, як свідчить її власна статистика. У 2022 році вантажообіг зернових вантажів у морських портах Росії зріс більш ніж на 6 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 45 млн тонн, а вантажообіг мінеральних добрив зріс на 25 % і сягнув 24 млн тонн. Ще вищими були показники за перші чотири місяці 2023 року. У січні-квітні обсяг перевалки зерна в російських портах зріс більш ніж удвічі, до понад 22 млн тонн, а мінеральних добрив – майже вдвічі, до понад 10 млн тонн.
За цей же період український експорт зерна різко впав. Урожайність на полях українських фермерів значно знизилась, багато полів пошкоджені артобстрілами та заміновані. Тим часом Росія продовжує вивозити зерно з окупованих територій. Вона змінює порт походження партій вкраденого зерна, підроблює електронні пристрої відстеження, підроблює документи, щоб уникнути міжнародних санкцій, змішує вкрадене українське зерно зі своїм власним. Навіть у грудні, за оцінками, збитки України від розкрадання зерна перевищили 1 мільярд доларів».
Суть полягає в тому, що заяви Росії, пов’язані з BSGI, є такою ж дезінформацією, як і нібито обіцянка НАТО не розширюватись на схід, як твердження про «історичну єдність росіян і українців», про так звану «громадянську війну» в Україні, як твердження Москви, що Крим завжди був російським, як її виправдання повномасштабної війни необхідністю «демілітаризації» та «денацифікації» України, як твердження, що звірства в Бучі інсценовані Києвом, як заперечення росіянами воєнних злочинів, геноциду і екоциду, як їхні заяви про те, що американські біолабораторії в Україні розробляють нові види біологічної зброї, заяви про операції України під фальшивим прапором на власних атомних електростанціях тощо. І ще багато різної дезинформації подібного штибу. Завжди однаково абсурдної.
На засіданні Ради Безпеки ООН щодо України, яке відбулося 21 липня, посол Великої Британії Барбара Вудворд наголосила, що російський експорт продовольства та добрив ніколи не підпадав під санкції. Однак пов’язані з санкціями обмеження, накладені на банківську сферу РФ, на транзит і страхування в країні, роблять торгівлю практично неможливою.
Росія застосовує продовольство як зброю, аби змусити міжнародне співтовариство скасувати санкції, запроваджені проти неї у відповідь на її агресивну війну проти України, за незаконну анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і Кримського півострова, за примусову депортацію українських дітей і інші жахливі воєнні злочини.
Замість того, щоб вивести свої війська з України і припинити агресивну війну, і тим переконати міжнародну спільноту скасувати санкції, Росія вирішила піти на ескалацію та шантажувати світ.
Росія прагне «переговорів» щодо проблем, які вона сама й створила. Це відвертий шантаж. Агресія Росії не має бути винагороджена. За словами Євгенії Габер, «мовчазна згода на вимоги Росії лише відсунула б момент розплати. Витрачання часу, грошей і дипломатичних зусиль на відновлення напівнедіючої зернової угоди лише надасть Росії інструменти для здійснення тиску пізніше, коли вона вирішить вдатися до нього».
Окрім всього іншого, згадаймо, що майже десятиріччя переговорів з країною-агресоркою, готовою використовувати всі доступні їй засоби для досягнення своїх стратегічних цілей і завдань, з її викривленим світоглядом, глибинною образою на Захід і амбіціями до глобального панування за рахунок своїх сусідів, не дало жодного результату. Це лише перетворило мир на конфлікт, а згодом і на повномасштабну війну.
Захід не повинен вести переговори з терористами, які використовують їжу як зброю. Він повинен захищати свободу цивільного судноплавства. Захід має повернутися до Чорного моря, щоб допомогти прорвати морську блокаду, захистити комерційне судноплавство для подолання загрози голоду у світі і, що не менш важливо, забезпечити загальну свободу судноплавства.
Відмова Заходу від виконання цих завдань призведе до негативних наслідків на локальному, регіональному та глобальному рівнях.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
Коментарі (0)