Про це пише The Financial Times із посиланням на керівництво Монголії, через територію якої має проходити магістраль, передає The Moscow Times.

Прем'єр-міністр Монголії Лувсаннамсрайн Оюун-Ердене повідомив, що між Росією та Китаєм досі не узгоджені ключові деталі проєкту будівництва газопроводу.

«Цим двом сторонам все ще потрібен час, щоб провести детальніші економічні дослідження», — зазначив він.

За його словами, рекордні світові ціни на газ за останні два роки ускладнили переговори.

Advertisement

«Китайська та російська сторони все ще проводять розрахунки та оцінки, працюючи над економічними вигодами», — зазначив Оюун-Ердене.

25 січня віце-прем'єр Росії Александр Новак заявив, що терміни будівництва «Сили Сибіру-2» та його основні техніко-економічні показники будуть остаточно визначені «після підписання угод з китайськими партнерами».

Над Балтійським морем фінські та шведські пілоти перехопили російські винищувачі
Більше по темі

Над Балтійським морем фінські та шведські пілоти перехопили російські винищувачі

Перехоплювання здійснювали у координації з Об’єднаним центром повітряних операцій НАТО.

До цього, у жовтні віце-прем'єрка РФ Вікторія Абрамченко говорила, що будівництво магістралі розпочнеться в першому кварталі 2024 року — одразу після затвердження проєктної документації газопроводу «Союз Схід» через Монголію.

Advertisement

При цьому зазначається, що новий контракт із Китаєм дуже потрібен «Газпрому», який після вторгнення Росії в Україну втратив європейський ринок і більше половини експорту. Таким чином, прокачування газу до Європи впало до мінімуму з останніх років СРСР.

Окрім цього, «Газпром» був змушений скоротити видобуток практично на третину, що є рекордом у його історії, хоча розраховував ввести «Силу Сибіру-2» в експлуатацію до 2030 року.

Минулого року президент Росії Владімір Путін двічі зустрічався з головою Китаю Сі Цзіньпіном, намагаючись переконати його погодитися на проєкт, який Кремль просуває вже понад сім років, але обидва рази переговори закінчилися нічим.

Advertisement

Наприкінці травня 2023 року стало відомо, що замість «Сили Сибіру-2» потужністю в 50 мільярдів кубометрів Китай вирішив віддати пріоритет новому газопроводу з Туркменістану.

Хоча туркменський газ на 30% дорожчий за російський, а перемовини про знижку з Ашгабатом не принесли результату, Пекін все ж таки дав «зелене світло» проєкту «Лінія D», за яким із Туркменістану щорічно імпортуватиметься 30 мільярдів кубометрів, про що повідомляли джерела Reuters.

Проте Китай уже отримує газ зі східної частини Росії першим газопроводом «Сила Сибіру», який почав працювати в 2019 році. Минулого року ним було транспортовано близько 23 мільярдів кубометрів газу. Однак це компенсує лише одну восьму від колишнього експорту до Європи, який свого часу на піку сягав 170-180 мільярдів кубометрів на рік.

Advertisement