У неділю міністр закордонних справ Росії Серґєй Лавров заявив, що Москва не відмовиться від контролю над Запорізькою атомною електростанцією, яку вона окупувала.
Як повідомляється, ця станція була серед мирних пропозицій США, зроблених Києву і Москві, згідно з якими США контролювали б її як нейтральну зону, постачаючи електроенергію як на підконтрольні Україні, так і на підконтрольні Росії території. Лавров заявив, що Москва не отримувала такої пропозиції.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ця станція вже давно є предметом суперечок через ядерну безпеку та енергетичну кризу в Україні, спричинену російськими ударами.
Чим особлива Запорізька АЕС
Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Україні та Європі, з потужністю виробництва електроенергії 5,7 ГВт енергії на шести реакторах.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Для порівняння, за даними естонського енергетичного оператора, станом на січень 2021 року загальна встановлена потужність генерації в Естонії становила 2,3 ГВт.
Південноукраїнська АЕС – друга за величиною в Україні – має проєктну потужність 2,85 ГВт електроенергії, яку виробляють три реактори типу VVER-1000, згідно з даними Ядерної інформаційно-ресурсної служби (NIRS).
Хоча точні цифри споживання Україною не розголошуються, президент Володимир Зеленський заявив, що пікове споживання енергії взимку 2023-2024 років становило 18 ГВт.
В аналізі Kyiv Post від літа 2024 року, під час енергетичної кризи в країні, яка призвела до масштабних відключень електроенергії, були окреслені ключові цифри та стан енергетичної системи України.
Що сталося з Запорізькою АЕС?
Станція розташована поблизу міста Енергодар, на північному заході Запорізької області України, яка перебуває під частковою російською окупацією з березня 2022 року, коли російські війська просунулися на південь України.
Після коротких боїв 3 і 4 березня 2022 року російські війська взяли повний контроль над ЗАЕС, і її український персонал працював буквально під дулами російських автоматів. Однак відтоді вона не виробляє електроенергію.
Протягом наступних місяців Росія зміцнила оборону ЗАЕС військами та важкою технікою і навіть замінувала територію навколо неї. Згодом Москва передала її під контроль російської державної корпорації «Росатом» під наглядом співробітників Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Київ і Москва звинувачують один одного в обстрілах станцію, що викликає занепокоєння міжнародної спільноти щодо потенційної ядерної катастрофи, подібної до Чорнобильської в 1986 році.
Чому Україна хоче повернути ЗАЕС?
Окрім того, що це українська територія, Україна також хоче повернути станцію, тому що ядерна енергія була основою її енергопостачання, особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), 55% фактичного довоєнного виробництва енергії в Україні припадало на атомні електростанції, а решту забезпечували газ, нафта та відновлювані джерела.
Після 2022 року Росія завдавала ударів тільки по неядерних енергетичних об’єктах України, оскільки її утримував страх перед ядерними катастрофами, які би викликали міжнародний резонанс.
Наразі Україна намагається захистити свою енергетичну безпеку за допомогою ядерних джерел, плануючи розширити Хмельницьку АЕС на заході України чотирма новими реакторами – двома американськими AP-1000 і двома радянського типу VVER-1000 – із загальною потужністю генерації, яка після завершення будівництва, як очікується, перевищить 6 ГВт.
Однак у квітні 2025 року Болгарія вирішила не продавати Україні два енергоблоки VVER-1000, що робить заплановане розширення невизначеним і знову піднімає питання необхідності повернення ЗАЕС.
Чому Росія хоче зберегти ЗАЕС за собою?
З огляду на те, що станція наразі не працює, але досі підключена до української енергосистеми, Росія, ймовірно, прагне отримати її не через її потужності з виробництва електроенергії, а як розмінну монету в переговорах з Україною – принаймні, в короткостроковій перспективі.
У квітні 2024 року російський лідер Владімір Путін заявив про свій намір перезапустити станцію, але до цього так і не дійшло.
Навіть не беручи до уваги питання безпеки, перезапуск ЗАЕС потребуватиме значного часу і ресурсів. Зеленський раніше заявляв, що після повернення станції під контроль України масштабні ремонтні роботи можуть зайняти щонайменше два роки.
Теоретично, станція могла би допомогти постачати енергію в регіони України, що перебувають під російською окупацією. Однак, якщо припустити, що станція нарешті запрацює, Росії також потрібно буде побудувати розподільчу мережу, щоб підключити все до російської електромережі, а це означає, що це навряд чи станеться найближчим часом.
Окрім того, зараз станція є ідеальною фортецею, оскільки Україна не може безпосередньо штурмувати її через ризик ядерної катастрофи, але може взяти її в облогу. Отже, у Москви просто немає причин віддавати захоплену станцію з її величезним енергетичним потенціалом.
Що не так з Росією?
