Прапори путінської армії скидають, її солдати втікають, союзники відвертаються, і всі нові наративи Кремля свідчить лише про його слабкість. Сподіваюся, кінець цього режиму вже близький, але питання в тому, як саме це станеться? Внаслідок отруєння, палацового путча чи це організує Пригожин? Путін все ще досить популярний всередині країни, аби його легко можна було відсторонити від влади, але Євген Пригожин, який керує армією найманців групи «Вагнера», чи не щодня виступає з критикою військового керівництва Путіна та його невдалих стратегій. Він підриває позиції путінського режиму, ребрендингуючи себе як воїна-патріота у військовому камуфляжі, який відверто говорить сувору правду в очі вищій владі. Він поки що уникнув сплати сумнозвісного «податку на вікна», який довелось сплатити іншим необачним критикам Путіна. Напевно тому, що у нього є власна армія, або, можливо, тому що він співпрацює з Путіним, намагаючись перекласти всю провину за військові поразки на російських генералів.

Advertisement
ФАКТЧЕК: чи перехопила Росія українські безпілотники над Краснодарським краєм 15 квітня?
Більше по темі

ФАКТЧЕК: чи перехопила Росія українські безпілотники над Краснодарським краєм 15 квітня?

Міністерство оборони Росії не надало ніяких фото- чи відеодоказів, а місцеві Telegram-канали не повідомляли про будь-які атаки, що робить цю заяву, швидше за все, неправдивою

Якою б не була причина недоторканості Пригожина, він явно має намір позмагатися за владу в разі зміни режиму. Інші мовчки чекають свого часу, поки Пригожин видає майже вірші: «Фланги провалюються. Фронт розвалюється, – говорить він. –  Москва повинна припинити брехати про ситуацію в Бахмуті. Це призведе до глобальної трагедії для Росії».

Advertisement

Станіслав @Skreposhvili, Twitter

Путін зараз більше ізольований, ніж будь-коли раніше, з міркувань особистої безпеки. 9 травня він очолив невеликі збори на Красній площі, аби відсвяткувати День Перемоги у Великій Вітчизняній війні проти Гітлера, яка закінчилася в 1945 році. Під час суттєво урізаного параду Пригожин випустив своє чи не найбільш дражливе відео: «Вітаю з Днем Перемоги, здобутої нашими дідами. Але велике питання, що ми святкуємо. Треба просто пам’ятати їх [наших дідів] і все. А не трахатися на Красній площі».

Advertisement

Ця інвектива послідувала за публічною погрозою Пригожина вивести своїх найманців з найгарячішої ділянки фронту в Україні, з-під Бахмута. Він стверджував, що російське командування відмовляється постачати його підрозділам достатню кількість боєприпасів, а потім переконував чеченського лідера Рамзана Кадирова, ще одного завзятого та поривчастого полководця з власними найманцями, підтримати його війська. Цей заклик до солідарності та непокори поважний Інститут вивчення війни (ISW) визнав явною спробою «шантажу», контрпродуктивного для військових зусиль РФ.

«Рішення шантажувати та згодом принизити російське військове командування, можливо, знищило значну частину політичного капіталу Пригожина та Кадирова на те, аби вплинути на прийняття військових рішень на оперативному та стратегічному рівнях», – припустив ISW цього тижня. «Впродовж останніх місяців Пригожин вже втратив прихильність Путіна, і спроба об’єднання зусиль свідчить про те, що йому потрібен також і політичний капітал Кадирова, щоб успішно шантажувати командування, вимагаючи додаткових боєприпасів. Путін очевидно уникає звільнення членів свого найближчого оточення, однак натомість він грається з ними, то позбавляючи їх своєї прихильності (і тим позбавляючи впливу та доступу до ресурсів), то знову змінюючи гнів на милість».

Advertisement

Президентський матеріал? Євген Пригожин і Рамзан Кадиров

Путін уникає звільнення своїх генералів, але не проти звільнити декого іншого. Кілька людей з його оточення загинули за дивних обставин впродовж останнього року, серед них і відомі олігархи, і політики без найманців і без мегафону. ISW дійшов висновку, що всі ці внутрішні чвари породжують «питання щодо здатності Росії координувати послідовну воєнну кампанію на всьому театрі воєнних дій».

Advertisement

Але Пригожин людина непередбачувана. Через кілька днів після висунення ультиматуму про відвід своїх підрозділів з-під Бахмута він скасував своє рішення, оскільки, за його словами, йому пообіцяли снаряди. Потім, через кілька годин, він написав у Твіттері, що Міністерство оборони Росії «збрехало», відступившись від обіцянки, і ще й надіслало йому листа, в якому йому погрожують звинуватити його та його армію в державній зраді, якщо вони відступлять. Тому, мовляв, він цього і не зробив.

Advertisement

Що ще важливіше, у своєму відео до Дня Перемоги Пригожин публічно оголосив, що підрозділи російської армії залишають свої позиції на сході України. Він звинуватив у всьому «дурні» та «злочинні» накази вищого військового командування РФ, додавши, що «солдати не повинні гинути через абсолютну дурість їхнього керівництва».

Пригожин – це справжній кошмар для піарників: він ігнорує накази, демонструє бунтівну поведінку, а потім ще й критикує керівництво. Це відверто небезпечно в Росії, і те, що його досі не зупинили, є явною ознакою того, що кремлівський трон хитається і Путіну, скоріш за все, недовго залишилось володарювати. Повідомляється, що розбрат у російських лавах поширюється, а минулого тижня у мережі з'явились відео, на яких видно, як російські війська відступають, залишаючи свої позиції в нещодавно окупованих регіонах України і кидаючи награбоване там майно.

Бен Ходжес, генерал армії США у відставці, який був командувачем армії США в Європі, прогнозує, що російська армія взагалі може «розвалитися» до кінця року через погане керівництво, численні відступи та значні втрати. Якщо фронт не витримає, або Україна поверне собі Крим чи заблокує його, у Москві може статися путч, спланований силовиками та олігархами. Потім, вірогідно, за закритими дверима пройдуть переговори щодо відставки Путіна та обрання наступника із середовища силовиків (ФСБ та інші силові відомства), або, можливо, з поміж військових чи олігархів. Імовірно, Пригожин, Кадиров та інші володарі найманських армій також сядуть за стіл з іншими перемовниками або навіть висунуть себе в якості претендентів на кремлівський престол.

Микола Патрушев і Володимир Путін

Поразка у війні позбавить президента функцій військового лідера, залишивши на верхівці військової піраміди одного з фаворитів Путіна Миколу Патрушева, колишнього голову ФСБ, а нині секретаря Ради безпеки Росії. Він колишній оперативник (як і його син Дмитро, нині міністр сільського господарства РФ), починав свою кар’єру шпигуна за часів, коли сам Путін очолював ФСБ. У 2014 році Патрушев організував вторгнення в Україну та захоплення Донбасу та Криму (в цьому була задіяна і група «Вагнера» Пригожина). Він є переконаним прибічником жорсткої лінії і лютим антиамериканістом та антизахідником.

Патрушев дуже підступний. На початку листопада 2021 року він зустрівся в Москві з директором ЦРУ Вільямом Бернсом, який знав про плани вторгнення Росії в Україну. Під час їхньої бесіди Патрушев рішуче заперечував загарбницькі плани Кремля щодо України, хоча пізніше з’ясувалося, що він їх рішуче підтримував. Він також є соратником генерала Сергія Шойгу, останнім часом повністю дискредитованого Пригожиним разом з іншими російськими воєначальниками.

Але як тільки війна закінчиться, військові будуть заплямовані поразкою і скинуті з рахунків, а це означає, що саме «цивільний» Патрушев буде новим фаворитом. З іншого боку, він є одним із найближчих радників Путіна і вважається «найнебезпечнішою людиною в Росії» через його «параноїдальний конспірологічний склад розуму», як зазначає Марк Галеотті, експерт у сфері російської політики та безпеки. Патрушев – це вам не Михайло Горбачов.

Так само як і давній політичний помічник Путіна, колишній президент і прем’єр-міністр Дмитро Медведєв. Спритний і неймовірно багатий, він має досвід як президента, так і прем’єр-міністра. Він, як і Пригожин, останнім часом створив собі імідж запеклого націоналіста, публікуючи злі, відверто націоналістичні та іноді істеричні пости. Ця новітня жорсткість Медведєва різко контрастує з його колишнім офіціозним іміджем, західною чутливістю та підкресленим лібералізмом. Він також є доволі вірогідною заміною Путіну, до того ж, на відміну від решти найближчого оточення Путіна, він не бандит, не шпигун і не вояка. Він доволі м'який політичний менеджер, який керував передвиборчими кампаніями Путіна і був його вірним радником. Він почувається комфортно в залах засідань і на міжнародних майданчиках. Як відомо, Медведєв бездоганно розмовляє англійською, любить британський рок і до того ж він наполовину українець.

Дмитро Медведєв

Михайло Мішустін

Ще один успішний технократичний кандидат – нинішній прем’єр-міністр Михайло Мішустін, досвідчений експерт у сфері фінансів, податків і технологій. Але жоден з його талантів не допроможе у випадку, якщо Росія програє війну і нація зануриться в економічний чи соціальний хаос. В цьому разі еліти, скоріш за все, будуть схильні згуртуватися навколо «сильної людини», здатної втримати владне кермо, а не хитрого технократа чи твіттерного писаки. І це може відкрити шлях до влади непередбачуваному Пригожину (в компаніїї з Кадировим чи без нього) або колишньому заступникові міністра оборони Михайлу Мізінцеву, «Маріупольському м’яснику», який зараз долучився до пригожинської групи найманців «Вагнера». Однак Галеотті вважає, що такі люди будуть доречними біля владного керма, лише якщо в країні остаточно запанує хаос.

Екс-заступник міністра оборони Михайло Мізінцев

Вже є очевидні ознаки нестабільності. Економіка Росії деградує, її фінанси перебувають у стані суворого «життєзабезпечення», країна тримається на плаву лише за рахунок викопного палива та експорту товарів, які продаються переважно до Китаю та Індії за згубно низькими для постачальника цінами. У Росії останнім часом спостерігається сплеск вбивств і диверсій, і з’явилась інформація, що Путін їздить між своїми трьома резиденціями спеціальним потягом через укріплені вокзали. Величезне занепокоєння у нього, як і у громадян Росії, викликало нещодавнє проникнення безпілотників, керованих невідомими ворогами, у повітряний простір навколо самого Кремля, а також численні вибухи та авіакатастрофи на території Росії. Росіяни тікають із Криму, а Путін оголошений у міжнародний розшук – його звинувачують у воєнних злочинах і йому загрожує арешт у 123 країнах.

Незалежно від того, виживає він зараз чи процвітає, Пригожин проклав шлях до змін в Росії, коли пішов всупереч лінії партії. Він очолив власну політичну партію та сформулював її ідеологічну платформу: Росія має вийти з війни, поки вона остаточно не програла. Він вважає, що Росія вже виграла, знищивши «значну частину активного чоловічого населення України, залякавши іншу його частину, яка втекла до Європи. Росія відрізала Україну від Азовського моря, відхопила жирний шмат української території і створила сухопутний коридор до Криму. Тепер залишається тільки одне: міцно закріпитися, вчепившись в ті території, які вже наші».

Його тези можуть бути популярними в казармах «Вагнера» чи в алкогольних барах Москви та Санкт-Петербурга, але реальність така, що російський імперіалістичний потяг стрімко йде під укіс. Україна та її союзники мають твердий намір перемогти Росію, і це неодмінно станеться, тому що країна стала нефункціональною, вона скинута з колії некомпетентними лідерами, і незабаром Україна візьме над нею гору. І будь-хто, хто стане керувати Росією після Путіна, повинен буде відмовитися від націоналістичної та геноцидної риторики, щоб відповідати реаліям нашого часу, тому що епоха непереможної могутньої Росії, епоха відбудови російської імперії закінчилася. І її наступний «цар» буде змушений укласти мир і запропонувати Україні адекватну компенсацію за усі скоєні армією РФ руйнування та звірства. А також, сподіваюся, за всі злочини Кремля, скоєні проти самих росіян протягом багатьох поколінь.

Погляди, висловлені автором в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!