Примітка від редакції: ця стаття, опублікована CEPA 30 травня та передрукована з дозволу автора Kyiv Post наступного дня, стала ще більш актуальною після рішення Росії 17 липня не продовжувати зернову угоду за посередництва ООН та Туреччини і її наступних ракетних атак на українські портові міста Одесу та Миколаїв. «Зрозуміло, що Захід зосередився на постачанні військового обладнання, щоб допомогти Україні захиститися від нападів Росії. Надто мало уваги приділено морській території... Було б неймовірно нахабно та невиважено з боку Росії атакувати міжнародне судноплавство у відкритих водах Чорного моря. Настав час відмовитися від блефу Росії і відкрити Одеський порт». Посол Волкер пояснив, як це має бути зроблено. Тому Kyiv Post знову публікує його аналіз і пропозиції.

Advertisement

 

Блокування Росією морської торгівлі в Чорному морі за визначенням рівнозначне піратству або щонайменше погрозі піратством. Реакція міжнародного співтовариства виявилась просто жалюгідною. Поступившись прихованим погрозам Росії топити іноземні торгові судна в міжнародних водах, ми дозволили Кремлю успішно шантажувати світ.

Advertisement
РФ перекидає війська з Тихоокеанського флоту на війну в Україну – ГУР
Більше по темі

РФ перекидає війська з Тихоокеанського флоту на війну в Україну – ГУР

Ці підрозділи раніше не брали участі в бойових діях проти України

 

І цей шантаж продовжується. З Росії постійно лунають погрози тримати російський чобіт на горлі експорту продовольства, якщо не буде нових поступок. 29 травня Міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров заявив: “Якщо все залишиться як є, судячи з усього, так воно й буде, то треба буде виходити з того, що вона [Зернова ініціатива] більше не функціонує".

 

Заява прозвучала за 12 днів після продовження ще на два місяці зернової угоди, яка дозволяє експортувати українське зерно на світові ринки погодженим "зеленим" коридором. Через Босфорську протоку пропускають лише суховантажні судна й танкери (але не контейнеровози), і лише після інспекції, що проводять ООН, Росія, Україна і Туреччина.  

Advertisement

 

Навіть обмежений експорт зерна за цією угодою створює легальний "фасад", який фактично узаконює силове блокування Росією всього іншого українського морського експорту. Погрози Росії не лише словесні: російські військові кораблі встановили морські міни і вже відкривали вогонь по торгових суднах, що йшли в українські порти чи виходили з них, незалежно від того, під яким прапором.

 

Пора прорвати цю російську блокаду. І ось як:

 

США, Велика Британія, Нідерланди, G7, країни-члени ЄС і НАТО мають висунути вимогу до Росії, щоб та негайно перестала загрожувати нормальному торговому судноплавству в міжнародних водах Чорного моря і негайно відкрила доступ до українських портів.

Advertisement

 

Ця політика має бути підтримана дієвими дипломатичними, економічними і гуманітарними кроками. 

 

Україна і її Західні союзники мають вступити в прямий діалог із Туреччиною щодо практичних заходів з відновлення ролі Туреччини як підписанта [угоди] в забезпеченні вільного судноплавства в Протоках. 

 

Для вирішення гуманітарної проблеми морських мін, деякі з них зірвалися з якоря і дрейфують у Чорному морі, необхідно посилити присутні там технічні та інші спроможності з розмінування. Особливо важливими є дистанційно керовані мінні тральщики. Україна очікує на тральщики від Великої Британії, але відповідні засоби мають також Нідерланди, Німеччина, Канада і США. Оскільки жодна з цих країн не є воюючою стороною, такі судна можна було б – за підтримки Туреччини – направити в Чорне море для гуманітарного розмінування або, в разі полегшеного проходу Протоками, їх можна було би приписати до Румунії як надлишкову військову техніку. Румунія як член НАТО і чорноморська держава могла би проводити операції з гуманітарного розмінування зі свого порту Констанца. Деякі судна для розмінування могли б дістатися Румунії альтернативним шляхом – через Дунай.

Advertisement

 

У рамках Конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) уряди мають прийняти програми страхування воєнних ризиків для судноплавних компаній-перевізників, задіяних у прямій торгівлі з Україною. Страхуватися мають як судна, так і вантаж. Можливо, що найбільші світові компанії не братимуть у цьому участь, але багато менших компаній, які вже працюють у зерновому коридорі, будуть зацікавленні в розширенні свого бізнесу, але за умови повного страхування.

Advertisement

 

Країни-члени НАТО мають долучитися до операцій із забезпечення вільного судноплавства в міжнародних водах Чорного моря задля підтримання безперешкодного транзиту. Йдеться про Туреччину, Болгарію і Румунію – чорноморські країни-члени НАТО. Або інші країни НАТО могли б тимчасово завести свої кораблі в Чорне море на умовах Конвенції Монтре як члени Альянсу, що не беруть участь у конфлікті.

 

І нарешті, країни НАТО мають зробити попередження, що будь-яка атака з будь-чийого боку на невійськове судно в міжнародних водах буде вважатися актом піратства і не залишиться непокараною, тобто буде пряма військова відповідь згідно міжнародного права. У країн НАТО є для цього засоби, і їм для цього не обов'язково заходити в Чорне море.

 

Дехто може заперечити: мовляв, припинення російської блокади буде сприйняте Росією як провокація, або призведе до безпосереднього конфлікту між Заходом і Росією. Тут США слід пам'ятати власну історію: сучасні Військово-морські сили США беруть свій початок від 1794 року, коли через піратство біля берегів Північної Африки Конгрес прийняв закон про побудову військових кораблів для захисту американських торгових суден у Середземному морі. З того часу захист вільного судноплавства є головною функцією ВМС США. І те, що були введені обмеження на такі функції в міжнародних водах у Чорному морі, є відходом від традиційної політики США стосовно вільного судноплавства.

 

Міністерство оборони США щороку подає в Конгрес звіт про Вільне судноплавство. В додатку міститься список держав, морські претензії яких обмежують свободу судноплавства. В останньому звіті за 2022 рік, поданому 21 квітня, жодним чином не згадується факт перешкоджання і блокування Росією вільного судноплавства в Чорному морі. Можливо, це через те, що обмеження на рух військових кораблів через Протоки встановлює Конвенція Монтре на основі договорів, а отже вільне судноплавство вже припинене. Але норми Конвенції жодним чином не заважають вільному руху невійськових суден. Навпаки, його обмежують дії Росії після лютого 2022 року.

 

Одеський порт – радше комплекс із кількох портів – є головною експортною артерією української економіки. Залізничні й автомобільні шляхи, що вже й так працюють із повним навантаженням, фізично не здатні забезпечити перевезення всіх вантажів, що імпортуються і експортуються. 21-22 червня в Лондоні відбудеться Конференція з питань відновлення України, і найважливішим кроком зараз було би відкриття Одеського порту для регулярних перевезень, в тому числі контейнерних. Часу залишається мало, адже цього року Україна має поставити на світові ринки ще щонайменше 60 мільйонів тон зерна нового врожаю, і воно має дійти туди без перешкод.

 

Зрозуміло, що зараз Захід насамперед надає Україні військову техніку і озброєння і набагато менше уваги приділяє "морським" питанням. 

 

Підтримка вільного судноплавства в Чорному морі відповідає давній політиці США та інших держав і головним чином служить економічним, а не військовим цілям. 

 

Росія нахабно і безвідповідально погрожує атакувати іноземні судна у відкритих водах Чорного моря. Пора вивести її на чисту воду і нарешті відкрити Одеський порт.

 

Погляди автора статті можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.

 

Передруковано з дозволу автора. Оригінал тут.



Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!