Через 18 місяців після повномасштабного російського вторгнення українці продовжують чинити опір. Вільний світ на чолі з країнами НАТО потужно відреагував на російську агресію, підтримавши Україну, особливо в порівнянні з тим потуранням Путіну, що спостерігалося після його першого вторгнення в Україну в 2014 році. Східна та Північна Європа, які добре усвідомлюють загрозу з боку Росії, – лідери за показником ВВП, проте значна військова та економічна допомога надійшла від Сполучених Штатів.

Advertisement

Зараз Україна наступає і звільняє окуповані землі, але все ще потерпає від жахливої жорстокості. Щодня країна зазнає ударів ракетами та дронами, адже російські методи ведення війни – це тотальний терор та руйнування, які часто спрямовані проти цивільних.

Однак союзники на чолі зі Сполученими Штатами не поспішають надавати зброю, необхідну Україні для захисту населення та опору загарбникам, і це спантеличує.

Хроніка війни в Україні. 4 березня: “Українські діти — військові цілі Росії”
Більше по темі

Хроніка війни в Україні. 4 березня: “Українські діти — військові цілі Росії”

Кількість загиблих в Одесі сягнула 12; Кремль знову відкидає мирні переговори; війська РФ просуваються на захід від Авдіївки; РФ підвищує ціни на нафту; ракети влучили по Дніпру та Покровську

Адміністрація Байдена, нічого не пояснюючи, втратила інтерес до найважливішого – припинення війни. Путін дав зрозуміти, що війна закінчиться лише в разі його поразки та відновлення всіх українських земель силою зброї. Мені цікаво, чому США навмисно зволікають з досягненням такої бажаної мети.

Advertisement

Боюся, що Байден має намір зійтися з Путіним на аморальній угоді «земля в обмін на мир» замість надання Україні необхідної зброї, аби виграти війну та врятувати життя українців. Спираюся на непрямі докази, але моє припущення ґрунтується на послужних списках посадових осіб адміністрації Байдена та їхніх неприємних стосунках з Путіним та іншими диктаторами.

Відсутність об'єктивних доказів не виключає такої ймовірності. Немає суду рівних, проте гинуть українські діти, і це число з кожним днем зростає. Від імені цих дітей я запитую: «Чому?».

Advertisement

Від імені тих, хто ще може бути врятований, я вимагаю відповіді. Вважаю, що відсутність відповіді означає провину, доки не доведено протилежне.

Ця стаття — заклик до тих, хто готовий слухати та ставити під сумнів дії та мотиви таємних переговорників Байдена: Білла Бернса, Джона Керрі та Джейка Саллівана. Завжди пам'ятайте про мужніх українців, які борються та віддають життя, аби запобігти путінському геноциду. Американський народ і весь вільний світ заслуговують на чесну відповідь.

Хочу пояснити, що попри те, що Байден ухвалює рішення за спиною України, Трамп був би набагато гіршим. Шантажувати Зеленського, коли він протистоїть російському імперіалізму, — лиха річ.

Через страх перед Путіним для Трампа Україна стала би розмінною монетою в переговорах із Кремлем.

Advertisement

Я вже казав, що у 2020 році Джо Байден був найкращим кандидатом у президенти США. Питання в тому, чи робить він для українського народу те, чого вимагає пристойність та мораль. Чи підтримує він добро, чи обирає менше зло?

Підкреслюю, що відповідальними за цю війну є Путін, Росія та весь російський народ, зокрема я. Протягом 20 років я домагався більш рішучих дій з боку вільного світу проти диктатури Путіна та розпалювання війн.

Хоча метафорично у багатьох руки в крові, але знаряддя вбивства – в руках Росії та росіян. Бо мало хто волів зупинити Путіна, а ті, хто намагався, зазнали невдачі, а отже, теж причетні до його злочинів.

Українці гинуть, а Америка зволікає

Минулого тижня минуло 15 років з моменту вторгнення Росії в Грузію – ще однієї війни, про яку ми не повинні забувати. Це було попередження, яке всі проігнорували, і донині частина Грузії залишається окупованою. Тоді, у серпні 2008 року, вільний світ відповів байдужістю, а адміністрація Обами (який обійняв посаду президента в січні 2009 року – ред.) зробила катастрофічний крок, вирішивши поліпшити відносини з окупантами через своєрідне «перезавантаження». Сьогодні ми відчуваємо наслідки такого рішення.

Advertisement

Навіть зараз ті самі політики та генерали не лише відмовляються зупинити війну, розв'язану Путіним проти вільного світу, але й перешкоджають боротьбі українців за власну землю, намагаючись таємно домовитися з Кремлем та обмежуючи постачання зброї.

Advertisement

Цього тижня видання Washington Post повідомило, що після місяців зволікань навчання перших 6 українських пілотів на F-16 триватиме до наступного літа!

Спочатку я не міг у це повірити. НАТО тренуватиме 6 пілотів. Не 600, не 60, не 16, а 6!

Якщо це жарт, то не смішний. Гинуть діти. Кожного дня ми чуємо жахливі історії про атаки росіян. Водночас США нав’язують Україні правила ведення війни, побоюючись «ескалації» та дозволяючи Кремлю безкарно чинити геноцид та терор.

Переговори за спиною України

Минулого місяця, коли Байден запросив директора ЦРУ Білла Бернса до складу свого кабінету, він офіційно закріпив його роль учасника переговорів США з ворожим режимом. У своїй заяві Байден посилався на «чіткий, довгостроковий підхід» Бернса до України, аби виправдати його підвищення. І хоча політика Бернса – та й всієї адміністрації Байдена — стосовно України справді може бути довгостроковою, проте вона не чітка і стає дедалі менш прозорою.

Публічно вони можуть говорити, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки потрібно» або обіцяти, що не вестимуть переговори з Росією, бо «нічого про Україну без України», проте команда Байдена за її спиною обговорює з Росією велику політику.

У щоденному потоці новин ми можемо упустити загальну картину, тому варто зробити крок назад, щоб простежити хронологію того, як команда Байдена неодноразово не виправдовувала свою риторику щодо України.

Спочатку радники Байдена намагалися домовитися з Росією без участі України. Потім, коли їм не вдалося дійти згоди з Путіним, вони готувалися здати Україну Кремлю. Навіть сьогодні, коли українці борються не лише за свою свободу, але й захищають глобальну безпеку та цінності вільного світу, Байден не відмовився від ідеї переговорів з Путіним за рахунок України.

Зерно цієї війни посіяли ще під час президенства Обами

Зерно української війни посіяв колишній президент США Барак Обама. Посадовці з адміністрації Обами, багато з яких і нині працюють у Білому домі, ігнорували Україну, тому вдавали, що проблеми не існує.

Понад десять років західні лідери ігнорували мої застереження стосовно брехливих обіцянок Путіна щодо переговорів і «взаємодії», і донині це роблять.

Минулого тижня під час дебатів з політологом адміністрації Обами Чарльзом Купчаном ми зіткнулися з приводу того, що «реалісти» від самого початку помилялися щодо України та Путіна.

Великий провал початку 21 століття полягає в тому, що в ім’я так званого «реалізму» Америка постійно зраджувала друзям та власним цінностям, аби вгамувати ворогів.

Реалісти воліють здаватися серйозними та уважними, але роблять це, зраджуючи союзникам і власним цінностям. Їхні «перемовини» в світі імперій призводять до відбирання чужої землі та свободи інших людей.

Вони потрапляють у пастки, попри здоровий глузд керуючись кремлівською пропагандою, згідно з якою якщо ваш опонент веде переговори недобросовісно, повторне використання нечесних аргументів лише легітимізує його дії.

Натовп, що підтримує «взаємодію з Росією», можна було б виправдати в 2005 році, але ці аргументи втратили силу, коли в 2008 році Росія вторглася в Грузію. Перше вторгнення Путіна в Україну в 2014 році довело, що подібна «взаємодія» – це лише корупційне і боягузливе виправдання, аби продовжити заробляти гроші в Росії, не зважаючи на моральні принципи.

Ніхто не протистоїть Путіну, тож він і чинить терор по всьому світу, двічі вторгнувшись в Україну, перетнувши «червоні лінії» Обами в Сирії та допомагаючи військовим хунтам від Малі до М’янми.

Коли Путін і президент Сирії Башар аль-Асад перетнули «червоні лінії» Обами щодо застосування хімічної зброї в Сирії, Обама нічого не зробив. Коли Путін вторгся в Крим, Обама не відреагував. Коли Путін розв'язав війну на Донбасі, Обама знову ж таки нічого не зробив.

Навіть сьогодні Обама безсоромно заявляє, що нічого не можна було зробити, щоб зупинити Путіна. У червні в інтерв’ю з кореспонденткою CNN Крістіан Аманпур він процитував кремлівських пропагандистів щодо вторгнення в Крим: «Збройного вторгнення в Крим не було, бо там багато російськомовних людей, які поділяли думку, що Росія представляє їхні інтереси».

Одна річ бути сліпим у 2014 році, хоча навіть це було жалюгідно. Але повторювати кремлівські наративи сьогодні – це нездорово.

В 2015 році я написав книгу «Зима наближається» (Winter is Coming), тому що хотів, аби американські лідери усвідомили, що Путін є загрозою не лише для російської демократії, а й для всього вільного світу.

Натомість адміністрація Обами зачинила двері НАТО перед Україною, залишивши активістів Євромайдану (Революції Гідності) 2014 року напризволяще.

Сьогодні безвинні українці розплачуються кров’ю за жадібну недбалість вільного світу.

Адміністрація Трампа поводилася так само недбало щодо України, хоча в порівнянні з ним усі його попередники та наступники здаються кращими. Він не просто ігнорував Україну, а й притримував життєво важливу допомогу на суму 400 млн доларів та намагався шантажувати Зеленського, аби очорнити свого потенційного суперника Джо Байдена.

Якби тоді Зеленський не пішов проти волі Трампа, сьогодні Байден не був би президентом.

Хоча міг реалізуватися альтернативний сценарій, де фальшиве «але ж Україна!» топить Байдена, Трамп перемагає на виборах в 2020 році, а некерована Європа без американського лідерства залишається осторонь, поки Росія змушує Україну підкоритися та займає позиції вздовж кордону НАТО.

Можна з упевненістю сказати, що Зеленський захищав вільний світ ще до того, як Росія вторглася вдруге.

Таємні переговорники Байдена

Адміністрація Обами ігнорувала Україну, Трамп її залякував, а команда Байдена має вчитися на їхніх помилках. Протягом цієї війни Байден користувався підтримкою своїх радників, щоб таємно вести переговори з Путіним. Головні учасники переговорів з боку Байдена – директор ЦРУ Білл Бернс, спецпредставник президента Джон Керрі та радник з національної безпеки Джейк Салліван – працювали в команді зовнішньої політики адміністрації Обами. Кожен із радників, яких Байден відправляє на таємні переговори з Росією, працював з ним роками, має довіру та виступає від його імені.

Джо Байден і Джон Керрі познайомилися не тоді, коли працювали, обіймаючи відповідно посади віце-президента і держсекретаря в адміністрації Обами, а ще під час роботи впродовж 24 років у Сенаті. Після десятиліть спільної роботи в комітеті з міжнародних відносин, обійнявши посаду віце-президента, Байден передав керівництво комітетом своєму близькому другові Керрі.

ТВіце-президент Джо Байден вітає Джона Керрі з його вступом на посаду держсекретаря у 2013 році. (ФОТО: Alex Wong/Getty Images, FILE)

В адміністрації Обами Білл Бернс був першим заступником Джона Керрі. До цього він з 2005 по 2009 рік (за часів адміністрації Буша – ред.) був послом у Росії в розпал путінських репресій проти демократії, що зароджувалася в країні. У новій ролі радника Байдена у перемовинах з Кремлем він все ще користувався старими контактами в Росії.

Посол США в Росії Білл Бернс спілкується з Володимиром Путіним і Сергієм Лавровим. 2008 р. (ФОТО: ALEXANDER ZEMLIANICHENKO/REUTERS)

Джейк Салліван змінив Ентоні Блінкена на посаді радника з національної безпеки тодішнього віце-президента Байдена, пропрацювавши з 26 лютого 2013 року по 1 серпня 2014 року. Пізніше Салліван, будучи заступником керівника апарату Держдепартаменту Гілларі Клінтон, також був одним із головних учасників катастрофічного «перезавантаження» відносин з Росією.

Джейк Салліван під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. Листопад 2022 р. (ФОТО: Офіс президента України).

Ця трійка поділяє погляди Байдена часів Холодної війни про великі держави, які ділять світ, укладаючи таємні угоди в затемнених кабінетах. «Випадково» зустрічаючись із кремлівськими чиновниками в тихих готелях Анкари чи Делі або розмовляючи по телефону, вони ведуть переговори за спиною України.

Маю зазначити, що не всі радники Байдена залучені до ухвалення подібних угод. Міністр оборони США Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен завжди підтримували Україну, і наведена нижче хронологія демонструє це.

Минулого місяця, поки інші блокували постачання зброї для контрнаступу ЗСУ, Блінкен заявив, що Україна повернула половину втрачених земель, і наполягав на подальших наступальних діях.

Проте, здається, в межах зовнішньополітичної бюрократії тріо Керрі, Бернса та Саллівана має більше повноважень, ніж два міністри.

Підлеглі Остіна та Блінкена нерідко проявляють більшу лояльність до трійки радників, ніж до своїх безпосередніх керівників, особливо в Держдепартаменті, де численні високопосадовці отримали відповідні посади завдяки Керрі та Бернсу.

Така розбіжність заплутана та потенційно небезпечна. Вільний світ не може дозволити собі суперечливість і непередбачуваність між тим, що говорить і робить наймогутніша держава світу.

Білл Бернс — це Кіссінджер (американський політик, дипломат та політолог) Байдена, який грає у велику політику з Кремлем, зокрема директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним. Під час президенства Обами Бернса та Саллівана таємно відправили для переговорів щодо Спільного комплексного плану дій з Іраном.

Коли Байден вивів війська з Афганістану, він таємно відправив Бернса на переговори з Талібаном. Коли Байден хотів збільшити видобуток нафти в Саудівській Аравії, він таємно послав Бернса домовитися про особисту зустріч із принцом Саудівської Аравії Моххамедом ібн Салманом.

Тепер, коли президент США хоче зустрітися з Сі Цзіньпіном, він на початку цього літа таємно відправив Бернса на зустріч із китайськими офіційними особами. А всього кілька днів тому Бернс таємно домовився про виплату іранському режиму 6 млрд доларів за заручників, таким чином провокуючи подальші викрадення людей терористами в Ірані.

Тим часом Джон Керрі виконує схожу роль таємного переговорника. Його посада спецпосланця з питань клімату – зручне прикриття для використання старих дипломатичних контактів. Як показує хронологія, Керрі часто спілкується з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, якого він дуже добре знав ще за часів перебування на посаді секретаря в Держдепартаменті Обами.

Разом із Джейком Салліваном ця трійка продовжує висувати мирні пропозиції щодо розділення України без її участі. Це політична команда, яка постійно затримує поставки зброї в Україну, коли на кону – життя невинних українців.

Не маючи жодних пояснень щодо затримки з поставкою зброї з боку адміністрації, я можу лише зробити висновок, що команда Байдена хоче залишити питання відкритим, аби мати козирі під час переговорів з Путіним.

Висновки  

Які висновки можна зробити з цієї низки подій?

По-перше, з моменту вступу на посаду Байден веде переговори з Путіним про майбутнє України, залишаючи Зеленського осторонь. Можливо, Біллу Бернсу не вдалося таємно дізнатися про наміри Путіна щодо України. Можливо, Сергій Наришкін або навіть сам Путін прямо заявили Бернсу, що збираються вторгнутися в Україну.

В червні 2021 року на саміті в Женеві Байден і Путін обговорювали багато питань, і Україна була лише одним із них. Можливо, вони обговорювали Іран, програму Байдена стосовно кліматичних змін, угоди щодо ядерної зброї та ще цілу низку важливих для обох країн питань.

У планах Байдена Україна посідала останнє місце, водночас для Путіна це було найважливіше питання. Можна припустити, що якої б домовленості вони не досягли в Женеві, це було не вигідно Україні.

Зрештою, можна зробити висновок, що як тільки Байден зрозумів, що Путін вторгнеться в Україну, він був готовий здатися, а не воювати. В листопаді чи грудні США були впевнені, що за кілька тижнів Путін вторгнеться в Україну, але не змогли належним чином підготувати її до стримування російської агресії чи бойових дій.

Після того, як в липні 2021 року Путін ухилився від зустрічі з Керрі, Байден відправив першу партію зброї в Україну, але поставка була незначною. Коли в листопаді стало очевидним, що війни не уникнути, Байден відправив більше стрілецької зброї.

Це була не екстрена відправка зброї, щоб зупинити війну, а лише акторська гра.

Окрім відмови відправляти зброю в Україну, США через побоювання «ескалації» ще й не давали союзникам у НАТО постачати Україні їхню власну зброю.

В Білому домі боялися надто кривавої капітуляції України або начебто поразки США, які зробили все можливе, проте зазнали невдачі. Генерал Марк Міллі був упевнений, що Україна програє. Він не хотів відправляти українцям серйозну зброю, бо вона могла би потрапити до рук російської армії.

Навіть та зброя, яку США все ж наважилися передати Україні, вказує на те, наскільки неготовими до цього конфлікту були Марк Міллі, дослідницька організація RAND та миротворці.

Вони передали Україні «Джавеліни» та «Стінгери» – зброю, придатну для партизанської війни в горах Афганістану або джунглях В’єтнаму, але не в умовах сучасної України.

Відправляючи зброю, придатну для партизанської війни, замість повноцінного озброєння для бойових дій, Міллі показав, наскільки не довіряє українській армії: адміністрація Байдена готувалася до того, що Україна відразу програє.

Замість того, щоб готувати для України танки, винищувачі та ракети великої дальності, США підготували гелікоптер для евакуації Зеленського та білий прапор.

Лише особиста мужність Зеленського завадила повній капітуляції. Чотири місяці – з лютого до червня – знадобилося, аби розпочалися поставки важкого озброєння в Україну.

Навіть після того, як українці дали відсіч та відстояли Київ, США неохоче відправляли зброю, що призвело до катастрофічних наслідків. У квітні 2022 року Ллойд Остін мужньо підтримав озброєння України не лише для її виживання, але й для її перемоги.

Проте група переговорників із найближчого оточення Байдена затримувала поставки зброї.

Блокування поставок HIMARS, затримки з відправкою танків, літаків та подальше надання зброї в обмеженій кількості позначилося на контрнаступі ЗСУ та коштувало Україні безлічі невинних життів.

Час відіграє важливу роль під час війни. Якби США вчасно та у достатній кількості надали Україні важку зброю, як-от танки, літаки та далекобійні ракети ATACMS, вона мала б набагато більше шансів повернути свої території та знищити російську техніку, яка досі щодня обстрілює українців.

Виходить, що кожне прохання України – це ще одна розмінна монета для США в переговорах з Росією. Тим часом українці платять кров’ю військових і цивільних за сумнівні геополітичні розрахунки радників Байдена.

Станом на 10 липня 2023 року Сполучені Штати виділили Україні 47 млрд доларів військової допомоги. Але у вираженні реальних поставок ця цифра набагато нижча. Із виділених 47 млрд доларів допомоги надійшло на суму лише 17 млрд.

Ухвалене на початку цього місяця рішення заблокувати запрошення України в НАТО – ще один приклад того, що Сполучені Штати бережуть козирі для переговорів з Кремлем.

Підсумок

Радники адміністрації Байдена не раз намагалися позбутися проблеми з Україною шляхом компромісу з Путіним, але мужність українців змусила їх зупинитися. Переговорникам Байдена час дати свідчення під присягою перед Конгресом і пояснити свої дії.

Чому вони домовляються про майбутнє України без України? Чому вони не полишають спроби укласти таємні угоди з Кремлем? І чому вони публічно і повністю не лише на словах, а й на ділі не підтримають перемогу України?

Кожен день, коли Америка не докладає зусиль для перемоги українців, сприяє геноциду української нації.

Українці гинуть сьогодні, прямо зараз, тому що США відмовляються діяти.

Настав час зробити вибір: або українці мають таке ж право на життя і свободу, як і всі люди, або ні. Ми або наполегливо боремося за світ правил і цінностей, або ні. Білл Бернс, Джон Керрі та Джейк Салліван живуть у світі, де великі держави встановлюють правила, а менші країни мають підкорятися. Так само й Путін.

Ми не маємо жити в такому світі. Ми можемо обрати принципи моралі, а не холодні політичні розрахунки, які не відповідають дійсності. Спікеру Палати представників Кевіну Маккарті варто зайнятися своїми прямими обов'язками і змусити Бернса, Керрі та Саллівана свідчити під присягою.

Більше жодних прихованих переговорів із Путіним та його злочинною військовою мафією!

Витягніть таємних переговорників Байдена на світло та змусьте їх звітувати перед американцями, переважна більшість яких підтримує Україну!

Слава Україні! Героям слава!

Передруковано з дозволу автора. Оригінал англійською тут.

Стаття містить авторські погляди, які можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!