"Я часто повторюю собі: тут все потрібно зруйнувати і наново створити народ". Астольф де Кюстін, 1839 р. 

"Росія має впасти, і ми з вами маємо побачити це падіння". Борис Джонсон, 2022 р. 

Після розпаду Радянського Союзу нинішня Росія не лише втратила можливість приєднатись до спільнот демократичних та успішних держав, а й перетворилася на злу і абсолютно антилюдську систему, в якій немає місця свободі людини. Така система є справжньою тюрмою всіх народів, які Росія захопила і майже знищила. Війна в Україні показала огидні риси Росії та відкрила всьому світові справжній стан речей. 

Advertisement

Про те, яка історія цих зловісних перетворень, що мають коріння ще з давніх часів, та чому зрештою «тюрма народів» має бути зруйнована, ми й поговоримо. 

Надзвичайно цікава праця французького мандрівника, філософа та письменника Астольфа де Кюстіна - книга заміток про Росію «La Russie», надрукована у 1839 році, сучасного читача абсолютно вразить своєю актуальністю та тим, наскільки не змінилась Росія та росіяни впродовж століть. До слова, вираз «тюрма народів» саме стосовно Росії належить саме Астольфу де Кюстіну. Ось декілька вражаючих цитат із його праці:

Advertisement
Трьох бізнесменів з Криму заочно будуть судити за співпрацю з росіянами
Більше по темі

Трьох бізнесменів з Криму заочно будуть судити за співпрацю з росіянами

Підозрювані забезпечували "Кримпатріотцентр" всім необхідним для проведення військового навчання громадян.

"Російська імперія - це табірна дисципліна замість держаного устрою, це становище заручників, зведене до рівня нормального стану суспільства".

"В Росії народ любить монарха, навіть якщо він зовсім недорого цінує людське життя".

Посол Римської Імперії в Московії Данило Принц ще в далекому 1576 році писав: «Якщо ти в Московії кому-небудь побажаєш здоровʼя, то він відповість тобі: "Дай Боже здоровʼя Великому Государю нашому, а потім і нам, його підданим!"".

Якщо зіставити ці спостереження де Кюстіна і багатьох інших істориків з нашим сьогоденням, ми чітко бачимо, що по суті Росія не змінилася за століття гри у демократію. Це лише стара маска, яку тепер зірвано, і на весь світ видно відразливе і потворне обличчя імперії зла. Зла, яке ніколи не вгамується і не зупиниться. Зла, яке готове брехати, прикидатися, обдурювати, йти на удавані компроміси лише для того, щоб відновити сили і знову розпочати свій кривавий похід у прагненні володарювати, сіючи страх і смерть! 

Advertisement

Відомий російський поет Роберт Рождественський написав вірш, у якому були слова: "Маменькины туфельки, бабушкины пряники. Полстраны — преступники. Полстраны — охранники… Лейтенант в окно глядит — пьёт, не остановится. Полстраны уже сидит. Полстраны — готовится".

Це був 1973 рік, але ці рядки й сьогодні відображають стан справ зі свободою та демократією в сучасній Росії.

За період більшовицької влади, згідно з оприлюдненими після розпаду СССР документами, кількість осіб, що були увʼязнені в тюрмах, колоніях і таборах суворого режиму, налічує більше двох мільйонів! До того ж, жодним чином не враховувався статус, талант чи здобутки особи, яка була визначена як небезпечна для тоталітарної системи. 

Advertisement

Димова завіса псевдодемократії

За десятиліття існування сучасної Росії вже як окремої держави її керівники іноді подавали сигнали, які формували у демократичного світу надію на те, що згодом Росія стане цивілізованою і розвиненою країною, яка може у багатьох аспектах стати партнером у загальному цивілізаційному процесі, спрямованому на розвиток і безпеку всього людства. Але виявилося, що ці сигнали були лише димовою завісою. 

Тим часом за димом цих фейкових заяв у Росії формувався тюремний режим влади, притаманний їй, на жаль, завжди - всіх незручних режиму - в тюрму або знищити! 

Навіть сучасні технології, доступ до інформації та готовність західного світу допомогти Росії твердо стати на шлях свободи й демократії не допомогли російському народу зробити правильний вибір. 

Advertisement

Владімір Путін діє як начальник колонії, бо ніхто не обирає начальника колонії, його бояться, йому підкоряються. Тож через руйнування базових принципів демократії - свободи слова, вільних виборів та верховенства права - Росія не лише не втратила характерних рис «тюрми народів», а й утвердила й наростила потворний гібрид радянського тоталітарного управління та надзвичайного збагачення лише правлячої верхівки суспільства на чолі з Путіним. 

Цілком очевидно, що загальна толерантність росіян до такого встановлення правил життя в Росії і є тим основним фундаментом для стійкості злочинного режиму Путіна. Навіть повномасштабне вторгнення Росії в Україну не збурило росіян на протест. Багатомільйонні міста мовчали, як зеки у камерах-одиночках, а кількість росіян, які вийшли на дуже малочисельні акції протесту, перебуває на рівні статистичної похибки.

Advertisement

Україна – не Росія

«Півкраїни сиділо, пів раїни стерегло». Цей російський вислів, мабуть, не має аналогів у жодній нації світу. Натомість ми, українці, маємо абсолютно інший фундамент цінностей, відображений у нашому вислові - "Воля або смерть!" Зʼявися цей девіз у добу Козацької Держави, коли ще тільки формувалися контури Української державності. 

У сучасній Україні одне з найбільших аграрних господарств має назву «Земля і воля». Це дуже чітка ілюстрація головних українських цінностей, прагнення свободи й права господаря на своїй землі. Українці ніколи не мали імперських амбіцій, ніколи не розпалювали війни з намагання захопити землі іншого народу, ніколи не нищили іншу культуру і традиції. Але нам завжди була потрібна своя держава для того, аби мирно жити й досягати особистого успіху.

За весь період з проголошення незалежності українське суспільство завжди чинило рішучий опір будь-яким намаганням узурпації влади в країні та зміні демократичного вектору її розвитку. 

Російське суспільство не мало таких сильних проявів народної волі. Навіть розстріл прямо на вулиці, під стінами Кремля яскравого опозиціонера Бориса Нємцова не призвів до жодних масових виявів народного протесту. Кількість людей на вуличній акції після цього розстрілу не перевищила й пʼятисот осіб у більш ніж 12-мільйонній Москві! 

Ось що написав тоді опозиційний російський журналіст Аркадій Бабченко: "Страна погружается во тьму. В средневековье. Выход обратно на свет будет стоить дорого. Это все понятно уже. И поделать тут тоже уже почти ничего нельзя. Небольшой шанс еще остается, но… Да почти и некому уже делать-то. Кто уехал, кто в тюрьме, кто убит". 

Імперіалізм і насильство – суть росіян

Психологи вирізняють таке поняття, як масове підсвідоме нації, на якому формується певний тип поведінки цілого народу, а відтак і держави. Отже, злочинний режим Путіна не міг би досягнути таких масштабів у країні з населенням більше ста сорока мільйонів, якби масова свідомість росіян не слугувала підґрунтям для такого режиму. 

Всі яскраві, талановиті люди Росії потерпали від утисків та репресій від давніх часів і дотепер. Репресій зазнавали навіть найбільші постаті російської культури - такі, як Пушкін, Толстой та Лермонтов. 

Проте навіть російський поет Михайло Бродський, який втік від кривавого радянського режиму до США, пише багато віршів з явним проімперськими та шовіністичним змістом. Отримавши захист особистої свободи, належний матеріальний та суспільний статус, Бродський у своїх творах вклоняється імперській величі Росії та вже тоді гнівно закидає українцям їхнє прагнення жити вільно, акцентує увагу на меншовартості української культури й хибності обраного шляху до самостійності української держави. 

Специфіка цього загального підсвідомого міститься ще в одній приказці - "бьет - значит любит" та у фразі Путіна стосовно України - "Наравится - не нравится - терпи, моя красавица". Тобто прихильність до себе російський народ підсвідомо прагне здобувати насиллям, а не добром і проявами уваги, як це притаманно українській культурі, яка спрадавна оспівує красу і любов до життя. 

Воля або смерть! Генетичний код українців

Українці завжди захищали своє право, не прагнучи нищити інші, відмінні культури чи народи. Воля або смерть! Саме така категорія цінностей і є найвищим за значенням генетичним покликом українців. Саме тому, щойно розпочалася повномасштабна війна, українці відреагували масово і дуже сильно - черги до військкоматів, дуже швидко створені загони територіальної оборони, часті випадки, коли навіть цивільні мешканці сіл брали до рук мисливську зброю і сміливо нищили ворогів, які не очікували такого всенародного спротиву! 

Те, як високо українці цінують свободу, показала і волонтерська згуртованість, мільярди гривень, які добровільно пожертвували наші громадяни, величезна сила спільності у протистоянні тюремному табору, який поставив собі за мету загарбати наш вільний світ.

Героїчним українським народом, який бʼється за свободу, керує не страх, а любов до своєї землі, свого дому, своєї родини. Прагнення творити красу, жити вільно заради кращого порядку, в якому неможливо принижувати, цькувати, а тим більше розпочинати війни - ось за що бореться Україна сьогодні разом з усім цивілізованим світом!

І боротьба ця насправді є боротьбою добра зі злом. 

Неможливо в такій битві бути осторонь! Неможливо допустити, щоб усе це якось минуло! Тюрма народів має бути зруйнована, ядерне жало має бути вирване в цієї гадюки! Будьте сміливими, благородними і гідними соратниками всім, хто бився за свободу. Бо саме такі герої дали нам той світ, у якому нашою найголовнішою цінністю є свобода. 

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!