Російська машина пропаганди веде глобальний наступ. Ігор Соловей, який очолює боротьбу з нею на інформаційному фронті, розказав в ексклюзивному інтерв'ю Kyiv Post про свою роботу, чому російська пропаганда працює так добре всередині Росії, і що ще потрібно для перемоги в цій інформаційній війні.

Що собою являє Центр стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки, який ви очолюєте?

Центр був заснований при Міністерстві культури і інформаційної політики і є одним із механізмів протидії загрозам і дезінформації.

Advertisement

Ми працюємо в тісній координації з низкою державних органів, а також громадськими організаціями і зарубіжними партнерами, і головною метою нашої діяльності є розвиток надійної державної комунікації – як спосіб протидії дезінформації та зміцнення стійкості українського суспільства до російської брехні.

Швейцарія розслідує понад 50 справ щодо порушень санкцій проти РФ
Більше по темі

Швейцарія розслідує понад 50 справ щодо порушень санкцій проти РФ

Наразі знайдено щонайменше 15 порушень.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, з якою найбільшою інформаційною загрозою стикнулася Україна?

Загроза, з якою ми стикнулися на початку війни, була в тому, що міг виникнути інформаційний вакуум, який би відчинив двері домівок людей для російської дезінформації і пропаганди.

Advertisement

Тож моя команда одразу перелаштувалася на потреби воєнного часу і почала надавати якомога більше перевіреної, надійної інформації, щоб не дати Росії створити свій інформаційний плацдарм. Ми створили мережу інформаційних каналів на різних платформах, щоб надавати інформацію в реальному часі як українській, так і зарубіжній аудиторії.

Ігор Соловей (справа) і Міністр культури Олександр Ткаченко

Росія ллє свою пропаганду, як із брандспойта, а ви маєте змогу аналізувати її?

Так, звичайно. Ретельний аналіз російської пропаганди і дезінформації – це важливий напрямок нашої роботи. Наприклад, ми готуємо щоденні огляди, а також аналітичні статті  про роботу російської пропаганди в Росії, Україні і всьому світі.

Advertisement

У вас є приклад успіху, про який стало відомо?

Звичайно. Пам'ятаєте ту “бабусю з червоним прапором” – мешканку українського села, з якої російська пропаганда хотіла зробити образ “Батьківщини”? Наша команда розшукала її, записала її розповідь і привезла до неї журналістів. Недивно, що виявилося, що росіяни збрехали, і що в цієї жінки не було ніяких намірів підтримувати Росію.

Завдяки нашій роботі розвінчання цього міфу висвітлила Бі-Бі-Сі й сотні інформаційних агенцій, і ми змогли зруйнувати той символ війни Росії проти України, який створила російська пропаганда.

Ваш Центр добре підготовлений для боротьби проти російської дезінформації, а як щодо всіх інших? Як ви готуєте українських урядовців до цієї боротьби?

Advertisement

Навчання й підготовка – дуже важливий напрямок нашої роботи. За час повномасштабного вторгнення ми її значно посилили й розвинули.

Ми вчимо, як самостійно боротися з дезінформацією і протидіяти ворожим інформаційним операціям. В рамках нашої Школи протидії дезінформації Центр уже провів десятки курсів для держслужбовців, урядовців, військових офіцерів, школярів, студентів і вчителів.

Що ви можете сказати про таємні операції, які проводить ваш Центр для просування інтересів національної безпеки України в інформаційному просторі?

Наша робота є здебільшого публічною. Але є й проєкти, про які ми поговоримо після того, як Україна переможе в цій війні.

Чому російській пропаганді так успішно вдається промивати мозки росіян?

Advertisement

Російська державна пропаганда може існувати і ефективно працювати лише за умови відсутності конкурентів – чесних і незалежних ЗМІ. Ось чому вона успішно працює в Росії: тому, що в цій країні конкурентне медіа-середовище повністю зруйноване. Зараз усі впливові російські видання контролює держава (або пов'язані з нею олігархи). Ті видання, редакційну політику яких Кремль не зміг узяти під повний контроль, просто закрили (такі, як телеканал "Дождь", "Новая газета", і навіть радіо "Ехо Москви"). Крім цього, заблокували незручні веб-сайти, багатьох оголосили "іноземними агентами", а деяких "лідерів думок" навіть кинули за ґрати. І все це продовжується згідно закону про військову цензуру (так званого "закону про фейки") – можна поширювати тільки офіційну інформацію органів влади, не можна критикувати війну тощо.

Advertisement

В таких монопольних умовах пропагандистам легко нав'язувати людям свою "єдино правильну думку" на основі штучно створеної реальності, тобто на фейкових новинах.

І тому російська пропаганда менш ефективна в США і ЄС?

Так, у ЄС і США картина зовсім інша – там кремлівським політологам не вдається нав'язати вигадану картину світу, оскільки там існує повна палітра незалежних ЗМІ, експертів і політиків, які швидко спростовують і критикують російські наративи. А люди бачать адекватну картину світу, а не ту спотворену, яку створює Росія.

Але чому, з іншого боку, російська дезінформація стала такою популярною в країнах, що розвиваються?

Є дві вагомі причини. По-перше, це історично слабка економічна, політична і інформаційна присутність України в багатьох із цих країн.

По-друге, ми стали заручниками відносин між США і цими країнами. Скориставшись зі своїх переваг, Кремль зміг насадити в цих країнах такий наратив, що "не Росія напала на Україну, а США воюють із Росією на території України". Насправді ж це Кремль веде справжню колоніальну війну проти України – саме те, що так не подобається країнам Латинської Америки і Близького Сходу.

Як Захід може краще допомогти Україні перемогти в інформаційній війні?

Ми бачимо два головні напрямки. Перший – нарешті зрозуміти, що незалежних ЗМІ в Росії більше не існує – про це я сказав на початку. Всі ці російські "джерела" – ТАСС, РІА Новості, а ще більше "рупори" державного апарату, такі як дипломати й експерти-міжнародники – не журналісти, а вояки в лавах інформаційних військ.

У військовій науці є такий обов'язковий пункт у плануванні воєнних операцій: "інформаційна підтримка операцій". Усі вищезазначені категорії задіяні в інформаційній підтримці воєнних операцій – пропаганді й ІПСО – інформаційно-психологічних операціях.

Тобто російські медіа в буквальному сенсі воюють проти України?

Саме так. Вони є співучасниками воєнних злочинів, а деякі пропагандисти є справжніми воєнними злочинцями.

Висновок: їм не можна вірити. Отже, можна зробити наступне: максимально перекрити всі канали, якими російська дезінформація проникає на Захід, і не поширювати їхні "новини" в Західному інформаційному просторі.

Чи задіяний ваш Центр у веденні наступальних дій в інформаційній війні?

Є речі, про які ми поговоримо тільки після перемоги України.

Чому, на вашу думку, люди на Заході так симпатизують Україні?

Україна веде справедливу війну, вона захищається. А Росія – це агресор. Росіяни нападають, українці захищаються. Тут все ясно й зрозуміло.

Ніякі офіційні заяви російського МЗС чи Путіна не можуть приховати ті жахіття і ті злочини російських військових, які іноземні журналісти на власні очі побачили в Бучі, Ірпені, Бородянці, на Харківщині, Херсонщині, на інших звільнених територіях. Росіяни власними руками зруйнували міф про "визвольну війну", який вони на початку намагалися нав’язати.

Так само посипалися й інші міфи, вигадані російською пропагандою. Чому? – Тому, що правда довговічніша за штучно створену, придуману реальність. Фейки довго не живуть – їх треба постійно "підживлювати", і щойно це закінчується, все розвалюється. А тому завжди перемагає правда.

Що таке "Стратком форум"?

Щороку наш Центр проводить Київський стратком форум – перший в Україні форум з питань стратегічних комунікацій. Попри виклики й перешкоди через війну, ми й цього року організовуємо цей масштабний міжнародний захід. Його мета – зібрати українських, європейських і американських спеціалістів з комунікації, щоб обговорити, як Україна діє на інформаційному фронті війни з Росією, поділитися успішними й цікавими українськими прикладами комунікації, узагальнити досвід минулого року війни й поділитися ним із Західними партнерами, залучити їх до спільної протидії російській інформаційній зброї та обґрунтувати необхідність підтримки українського медіа-сектору.

Чи не боїтеся ви, що “втома від України” зменшить міжнародну підтримку України?

Найважливіше – не дати Західним суспільствам “втомитися від війни”, поки ми самі до останнього патрона боремося за наше життя і свободу.

Саме тому так важливо, щоб усі, хто поширює інформацію про Україну в ЗМІ чи в соцмережах, розповідали про хід війни, використовуючи правдиві, а не російські джерела.

Раніше ви жили в Москві і писали для української преси. Чим ви займалися, коли повернулися до Києва?

Після повернення до Києва я висвітлював події Революції гідності від першого до останнього дня, окупацію Криму Росією і її напад на Донбас, потім – урядові справи (військовий блок, міжнародна політика).

Я також співпрацював із європейськими факт-чекінговими організаціями і є співавтором посібника "Приборкати Гідру: як протистояти інформаційній агресії Кремля?".

Чим закінчиться ця війна?

Повною перемогою України.