Російська машина пропаганди веде глобальний наступ. Ігор Соловей, який очолює боротьбу з нею на інформаційному фронті, розказав в ексклюзивному інтерв'ю Kyiv Post про свою роботу, чому російська пропаганда працює так добре всередині Росії, і що ще потрібно для перемоги в цій інформаційній війні.
Що собою являє Центр стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки, який ви очолюєте?
Центр був заснований при Міністерстві культури і інформаційної політики і є одним із механізмів протидії загрозам і дезінформації.
Ми працюємо в тісній координації з низкою державних органів, а також громадськими організаціями і зарубіжними партнерами, і головною метою нашої діяльності є розвиток надійної державної комунікації – як спосіб протидії дезінформації та зміцнення стійкості українського суспільства до російської брехні.
Удари по НПЗ гірші для Росії, аніж західні санкції
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, з якою найбільшою інформаційною загрозою стикнулася Україна?
Загроза, з якою ми стикнулися на початку війни, була в тому, що міг виникнути інформаційний вакуум, який би відчинив двері домівок людей для російської дезінформації і пропаганди.
Тож моя команда одразу перелаштувалася на потреби воєнного часу і почала надавати якомога більше перевіреної, надійної інформації, щоб не дати Росії створити свій інформаційний плацдарм. Ми створили мережу інформаційних каналів на різних платформах, щоб надавати інформацію в реальному часі як українській, так і зарубіжній аудиторії.
Ігор Соловей (справа) і Міністр культури Олександр Ткаченко
Росія ллє свою пропаганду, як із брандспойта, а ви маєте змогу аналізувати її?
Так, звичайно. Ретельний аналіз російської пропаганди і дезінформації – це важливий напрямок нашої роботи. Наприклад, ми готуємо щоденні огляди, а також аналітичні статті про роботу російської пропаганди в Росії, Україні і всьому світі.
У вас є приклад успіху, про який стало відомо?
Звичайно. Пам'ятаєте ту “бабусю з червоним прапором” – мешканку українського села, з якої російська пропаганда хотіла зробити образ “Батьківщини”? Наша команда розшукала її, записала її розповідь і привезла до неї журналістів. Недивно, що виявилося, що росіяни збрехали, і що в цієї жінки не було ніяких намірів підтримувати Росію.
Завдяки нашій роботі розвінчання цього міфу висвітлила Бі-Бі-Сі й сотні інформаційних агенцій, і ми змогли зруйнувати той символ війни Росії проти України, який створила російська пропаганда.
Ваш Центр добре підготовлений для боротьби проти російської дезінформації, а як щодо всіх інших? Як ви готуєте українських урядовців до цієї боротьби?
Навчання й підготовка – дуже важливий напрямок нашої роботи. За час повномасштабного вторгнення ми її значно посилили й розвинули.
Ми вчимо, як самостійно боротися з дезінформацією і протидіяти ворожим інформаційним операціям. В рамках нашої Школи протидії дезінформації Центр уже провів десятки курсів для держслужбовців, урядовців, військових офіцерів, школярів, студентів і вчителів.
Що ви можете сказати про таємні операції, які проводить ваш Центр для просування інтересів національної безпеки України в інформаційному просторі?
Наша робота є здебільшого публічною. Але є й проєкти, про які ми поговоримо після того, як Україна переможе в цій війні.
Чому російській пропаганді так успішно вдається промивати мозки росіян?
Російська державна пропаганда може існувати і ефективно працювати лише за умови відсутності конкурентів – чесних і незалежних ЗМІ. Ось чому вона успішно працює в Росії: тому, що в цій країні конкурентне медіа-середовище повністю зруйноване. Зараз усі впливові російські видання контролює держава (або пов'язані з нею олігархи). Ті видання, редакційну політику яких Кремль не зміг узяти під повний контроль, просто закрили (такі, як телеканал "Дождь", "Новая газета", і навіть радіо "Ехо Москви"). Крім цього, заблокували незручні веб-сайти, багатьох оголосили "іноземними агентами", а деяких "лідерів думок" навіть кинули за ґрати. І все це продовжується згідно закону про військову цензуру (так званого "закону про фейки") – можна поширювати тільки офіційну інформацію органів влади, не можна критикувати війну тощо.
В таких монопольних умовах пропагандистам легко нав'язувати людям свою "єдино правильну думку" на основі штучно створеної реальності, тобто на фейкових новинах.
І тому російська пропаганда менш ефективна в США і ЄС?
Так, у ЄС і США картина зовсім інша – там кремлівським політологам не вдається нав'язати вигадану картину світу, оскільки там існує повна палітра незалежних ЗМІ, експертів і політиків, які швидко спростовують і критикують російські наративи. А люди бачать адекватну картину світу, а не ту спотворену, яку створює Росія.
Але чому, з іншого боку, російська дезінформація стала такою популярною в країнах, що розвиваються?
Є дві вагомі причини. По-перше, це історично слабка економічна, політична і інформаційна присутність України в багатьох із цих країн.
По-друге, ми стали заручниками відносин між США і цими країнами. Скориставшись зі своїх переваг, Кремль зміг насадити в цих країнах такий наратив, що "не Росія напала на Україну, а США воюють із Росією на території України". Насправді ж це Кремль веде справжню колоніальну війну проти України – саме те, що так не подобається країнам Латинської Америки і Близького Сходу.
Як Захід може краще допомогти Україні перемогти в інформаційній війні?
Ми бачимо два головні напрямки. Перший – нарешті зрозуміти, що незалежних ЗМІ в Росії більше не існує – про це я сказав на початку. Всі ці російські "джерела" – ТАСС, РІА Новості, а ще більше "рупори" державного апарату, такі як дипломати й експерти-міжнародники – не журналісти, а вояки в лавах інформаційних військ.
У військовій науці є такий обов'язковий пункт у плануванні воєнних операцій: "інформаційна підтримка операцій". Усі вищезазначені категорії задіяні в інформаційній підтримці воєнних операцій – пропаганді й ІПСО – інформаційно-психологічних операціях.
Тобто російські медіа в буквальному сенсі воюють проти України?
Саме так. Вони є співучасниками воєнних злочинів, а деякі пропагандисти є справжніми воєнними злочинцями.
Висновок: їм не можна вірити. Отже, можна зробити наступне: максимально перекрити всі канали, якими російська дезінформація проникає на Захід, і не поширювати їхні "новини" в Західному інформаційному просторі.
Чи задіяний ваш Центр у веденні наступальних дій в інформаційній війні?
Є речі, про які ми поговоримо тільки після перемоги України.
Чому, на вашу думку, люди на Заході так симпатизують Україні?
Україна веде справедливу війну, вона захищається. А Росія – це агресор. Росіяни нападають, українці захищаються. Тут все ясно й зрозуміло.
Ніякі офіційні заяви російського МЗС чи Путіна не можуть приховати ті жахіття і ті злочини російських військових, які іноземні журналісти на власні очі побачили в Бучі, Ірпені, Бородянці, на Харківщині, Херсонщині, на інших звільнених територіях. Росіяни власними руками зруйнували міф про "визвольну війну", який вони на початку намагалися нав’язати.
Так само посипалися й інші міфи, вигадані російською пропагандою. Чому? – Тому, що правда довговічніша за штучно створену, придуману реальність. Фейки довго не живуть – їх треба постійно "підживлювати", і щойно це закінчується, все розвалюється. А тому завжди перемагає правда.
Що таке "Стратком форум"?
Щороку наш Центр проводить Київський стратком форум – перший в Україні форум з питань стратегічних комунікацій. Попри виклики й перешкоди через війну, ми й цього року організовуємо цей масштабний міжнародний захід. Його мета – зібрати українських, європейських і американських спеціалістів з комунікації, щоб обговорити, як Україна діє на інформаційному фронті війни з Росією, поділитися успішними й цікавими українськими прикладами комунікації, узагальнити досвід минулого року війни й поділитися ним із Західними партнерами, залучити їх до спільної протидії російській інформаційній зброї та обґрунтувати необхідність підтримки українського медіа-сектору.
Чи не боїтеся ви, що “втома від України” зменшить міжнародну підтримку України?
Найважливіше – не дати Західним суспільствам “втомитися від війни”, поки ми самі до останнього патрона боремося за наше життя і свободу.
Саме тому так важливо, щоб усі, хто поширює інформацію про Україну в ЗМІ чи в соцмережах, розповідали про хід війни, використовуючи правдиві, а не російські джерела.
Раніше ви жили в Москві і писали для української преси. Чим ви займалися, коли повернулися до Києва?
Після повернення до Києва я висвітлював події Революції гідності від першого до останнього дня, окупацію Криму Росією і її напад на Донбас, потім – урядові справи (військовий блок, міжнародна політика).
Я також співпрацював із європейськими факт-чекінговими організаціями і є співавтором посібника "Приборкати Гідру: як протистояти інформаційній агресії Кремля?".
Чим закінчиться ця війна?
Повною перемогою України.
Коментарі (0)