Світові лідери та високопосадовці військового командування у вівторок з’їжджаються до французької столиці. Водночас зростають сумніви щодо того, чи здатна ініціатива західних держав щодо мирного врегулювання в Україні вийти за межі політичної символіки та створити реальні наслідки для Москви. Існує ризик, що ініціатива залишиться лише дипломатичним процесом, який розвиток бойових дій швидко зведе нанівець.
Зустріч, скликана під егідою «Коаліції охочих», відбувається на тлі російських ракетних ударів по українських містах. Аналітики водночас попереджають, що будь-яка угода без механізмів примусу навряд чи зможе стримати Кремль.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ключове питання, що нависає над Парижем: чи зможе західна єдність призвести до наслідків, які Росія справді сприйматиме як загрозу?
Зеленський закликав ЄС конфісковувати танкери «тіньового флоту» Росії
Українські посадовці заявляють, що рамкова модель, яку нині обговорюють, готова на «90 відсотків». Водночас саме решта 10% — гарантії безпеки, залученість США та чіткі санкції за порушення з боку Росії — зрештою можуть визначити, чи витримає цей план зіткнення з реальністю.
«Цього тижня ми працюватимемо з нашими європейськими та американськими партнерами, щоб забезпечити Україну необхідною допомогою», — заявив у понеділок президент Володимир Зеленський.
Коментарі президента з’явилися на тлі підготовчих консультацій, які радники з 15 країн, включно з Францією, Німеччиною та Великою Британією, проводять разом із представниками НАТО і ЄС. Переговори розпочалися в Києві на вихідних.
Вашингтон знову повертається в гру
Для європейських дипломатів ключовим чинником залишається відновлена, однак нетипова присутність США.
У паризькій зустрічі беруть участь спеціальний посланник США Стів Віткофф та зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер. Водночас державний секретар США Марко Рубіо участі не братиме. Американські посадовці пояснили це «очевидними причинами», пов’язаними з кризою у Венесуелі.Французькі посадовці розглядають цю ситуацію як спробу відновити дипломатичний процес, що, за їхніми словами, нарешті почала приносити результати.
«Ми ніколи не змирялися з тим, що США можуть відмовитися від України», — заявив у понеділок журналістам високопосадовець Єлисейського палацу, додавши: «Нам вдалося досягти цього зближення між Україною, Європою та Америкою».
Водночас у приватних розмовах західні посадовці висловлюють обережніші оцінки. «Йдеться про те, чи готові посланці Трампа перетворювати політичні сигнали на зобов’язання, які матимуть юридичну силу», — сказав один із високопоставлених дипломатів у Парижі в коментарі Kyiv Post. «Усі розуміють, що основною валютою тут є довіра».
Особливо глибоким цей скепсис є серед тих, хто працює над формуванням майбутньої системи безпеки.
«Американці говорять про угоду, а ми — про стримування», — зазначив напередодні саміту один із високопоставлених західних посадовців.
П’ять ключових напрямів переговорів
За словами французьких посадовців, лідери зосередяться на чітко окресленому порядку денному, спрямованому на те, щоб перевести політичну згоду в площину практичних рішень.
Серед пріоритетів — збереження військової допомоги Україні та створення надійних механізмів моніторингу можливого припинення вогню. Це фактично є визнанням того, що попередні домовленості зазнавали краху через слабкі механізми контролю і мінімальні механізми примусу.
Обговорення не обмежуватиметься початковим перемир’ям. Очікується, що лідери розглянуть можливість розгортання післявоєнних багатонаціональних сил стримування, заздалегідь погоджені автоматичні відповіді на порушення з боку Росії, а також довгострокову оборонну співпрацю, покликану міцніше закріпити Україну в західній архітектурі безпеки.
У зустрічі беруть участь близько 27 лідерів, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте і Верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. Також буде присутня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Брюсселі при цьому наголошують, що саме членство в ЄС залишається «однією з дуже чітких гарантій безпеки» — незалежно від того, до яких рішень зрештою дійде коаліція.
Додаткової терміновості процесу надало підтвердження міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про окрему закриту зустріч начальників штабів. За його словами, вона буде присвячена опрацюванню військових засад можливих гарантій, які обговорюють у Парижі.
Експерти: єдності недостатньо
Поза переговорними залами аналітики застерігають, що західна єдність сама по собі може не вплинути на рішення Москви.
Даг Клейн з Razom — американської організації, що підтримує Україну, — у коментарі Kyiv Post зазначив, що саміт ризикує зосередитися на процедурних питаннях, оминаючи ключову перевірку на спроможність забезпечити виконання домовленостей.
«Якщо Європа і США повністю погодяться щодо спільної рамки миру — що має відбуватися далі?» — сказав Клейн.
«Російська сторона не виявляє намірів зупинятися. Чи побачимо ми нарешті реальні санкції та нову військову допомогу? Чи знову обмежимося спробами ввічливо попросити Росію припинити вбивства?» — сказав він.
Високопоставлений представник НАТО, який говорив на умовах анонімності, був ще більш категоричним: «Рамкова модель без автоматичних наслідків — це не мирний план. Москва перевірить його на міцність уже в перший день».
Дипломатичні зусилля на тлі ракетних атак
Будь-які розмови про дипломатичний імпульс нівелюються подіями на місцях.
Внаслідок нічної російської атаки у Київській області загинули щонайменше дві людини. Під удар потрапив приватний медичний заклад, де виникла пожежа, через що лікарям довелося терміново евакуювати пацієнтів.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що медики змушені були переносити поранених під обстрілами. Регіональна влада також поінформувала про нові жертви серед цивільних і евакуації в складних погодних умовах зими.
«Ці терористичні бомбардування приурочені до дипломатичних подій», — заявив генеральний директор Hope For Ukraine Юрій Боєчко.
«Путін використовує періоди дипломатичної активності, перетворюючи страждання цивільних на інструмент тиску», — сказав він у коментарі Kyiv Post.
У приватних розмовах західні посадовці з цим погоджуються. «Сигнал з Москви полягає в тому, що зволікання коштує життів», — сказав один із високопоставлених посадовців ЄС. «Це чітко відчувається і в Парижі».
«Вікно можливостей»
Для французької сторони саміт — це спроба посилити лідерську роль Європи та закріпити участь США у спільній стратегії за дедалі більших очікувань практичних рішень.
Для Києва йдеться про те, щоб перетворити міжнародну підтримку на реальні практичні гарантії.
Для Вашингтона це рання перевірка того, чи готові посланці президента Дональда Трампа перейти від риторики до конкретних зобов’язань.
Незалежно від того, чи приведуть переговори до прориву, чи лише до тимчасового зближення позицій, посадовці визнають: вікно можливостей швидко звужується.
Як зазначив один із високопоставлених західних посадовців: «Мир блокує не брак ідей — його блокує брак наслідків. Незабаром стане зрозуміло, чи готовий Захід це змінити».
Поки що французька столиця залишається містом великих надій і стриманих очікувань, адже робота над деталями мирної угоди триває в умовах війни, що продовжує розвиватися за власною логікою.
