Минулої п'ятниці, 22 березня, в підмосковному «Крокус Сіті Холі» стався жахливий теракт. Відповідальність за нього взяла на себе «Ісламська держава» (ІДІЛ), і це схоже на правду.

Раніше того ж дня російська влада визнала міжнародні ЛГБТ-організації «терористичними». Також того дня Росія здійснила масові теракти у кількох українських містах. Ці дії росіян яскраво виявляють, яких ворогів обрав собі Путін. Як показала атака на «Крокус Сіті Хол», такий вибір влади не має нічого спільного з реальними загрозами, з якими стикаються росіяни.

Advertisement

Росія та «Ісламська держава» давно перебувають у стані війни. Росія бомбардує Сирію з 2015 року. Росія та ІДІЛ змагаються за території та ресурси в Африці. «Ісламська держава» атакувала посольство Росії в Кабулі. Це відповідний контекст, на тлі якого відбулася атака під Москвою. Жах у «Крокус Сіті Холі» очевидно не має нічого спільного з геями, українцями чи будь-якими іншими ворогами Путіна.

СБУ оголосила підозру міністру транспорту «ДНР», який забезпечує логістику для військ РФ
Більше по темі

СБУ оголосила підозру міністру транспорту «ДНР», який забезпечує логістику для військ РФ

Йдеться про Володимира Тужиліна, який будує нові залізничні шляхи для перекидання військ РФ на передову.

Путін публічно відкинув реальність терористичної загрози. Сполучені Штати попередили Росію про майбутній напад з боку «Ісламської держави». США діють відповідно до «обов’язку попереджати», який передбачає, що зведені розвіддані про можливу терористичну атаку передаються навіть державам, які вважаються ворожими, включаючи (якщо брати останні приклади) Іран і Росію. Але Путін вирішив публічно висміяти Сполучені Штати за три дні до нападу.

Advertisement

Люди резонно запитують, як теракт міг відбутися у Росії, яка є поліцейською державою. Такі режими, як російський, зазвичай спрямовують свою енергію на попередження фальшивих загроз і боротьбу з ними. Коли існує реальна загроза, необхідно акцентувати увагу на фальшивих загрозах. Очікувано (і навіть передбачувано), Путін намагався звинуватити Україну у нападі на концертний зал у «Крокус Сіті Холі».

Advertisement

Що, якщо росіяни вже зрозуміли, що Путін визначає загрози із суто корисливих міркувань і це є дуже небезпечним підходом? І що якщо вони дуже скоро зрозуміють, що для них існують реальні загрози, які Путін ігнорує? Наразі він зосереджує усі зусилля своїх спецслужб лише на проекті знищення української нації та держави. Що, якщо одержимість Путіна Україною лише погіршує життя росіян, зокрема через те, вона відкриває шлях силам, які насправді становлять загрозу існуванню Росії, таким як «Ісламська держава»?

Це питання, на які Путін повинен відповісти. Явно непросто довести обґрунтованість звинувачень на адресу України у причетності до теракту «Ісламської держави». Перша поява Путіна у ЗМІ через день після атаки на «Крокус» була зовсім не переконливою. Конкретні зауваження, які він тоді зробив, були досить безглуздими. Він стверджував, що підозрювані у вчиненні теракту прямували до «вікна» на російсько-українському кордоні.

Advertisement

Термін «вікно» – це жаргонна назва КДБ для місця, де на кордоні підготовлена певна ділянка для легкого таємного його перетину. Те, що лідер Російської Федерації використовує цей термін у публічному зверненні, є нагадуванням про його власну кар’єру в КДБ. Але Путін, очевидно, не продумав до кінця тезу щодо вікна, оскільки «вікно» передбачає вільний доступ по обидва боки кордону.

Наслідки російського теракту в Запоріжжі 22 березня

Для терористів, які втікали від переслідувачів-силовиків, вікно, перш за все, мали б відкрити російські прикордонники. Говорячи про «вікно», Путін фактично натякав на те, що російські спільники терористів готували їхню втечу за кордон. Напевно, не про це він хотів розповісти росіянам. Схоже, що Путін поспіхом вигадав усю цю байку.

Advertisement

Проте, навіть якщо винести за дужки «віконний» епізод, версія про те, що терористи-втікачі начебто попрямували до України, є безглуздою. Росія має загалом 20 000 миль кордону. Російсько-українська частина його щільно перекрита російськими військовими та силовиками. З українського боку кордон щільно замінований. Тут ведуться активних бойові дії. Через це російсько-український кордон – це явно останнє місце, яке вибрав би адекватний терорист-втікач.

Advertisement

До того ж немає жодних доказів, що так все й було, як розповів Путін. Росія стверджує, що силовики затримали підозрюваних неподалік Брянська і що, на думку росіян, це неодмінно означає, що вони прямували саме до України. (Західні ЗМІ, на жаль, бездумно повторили цю частину путінської заяви.) Незалежно від того, чи є у цих заявах хоча б крихта правди, Брянськ скоріш свідчить про рух підозрюваних у напрямку Білорусі. Та й у початковій версії цієї історії фігурувала  Білорусі (до того, як хтось запропонував «кращу» версію).

У стресові моменти російська пропаганда завжди намагається всілякими способами подати історію в тому вигляді, який є найбільш вигідним для Кремля. Підозрюваних у скоєнні теракту наразі катують, імовірно, з метою «знайти» хоч якийсь зв’язок з Україною. Кремль доручив російським ЗМІ активно висвітлювати будь-які можливі «українські елементи» подій навколо теракту. Російська телепропаганда нещодавно оприлюднила фейкове відео, яке начебто доводить причетністю до атаки у Підмосков’ї українського чиновника. Ідея Кремля полягає в тому, що треба опублікувати побільше різного інформсміття у ЗМІ, зокрема й у міжнародних ЗМІ, сподіваючись, що щось і з цього всього все ж таки спрацює.

Серед цього валу кремлівських фейків виділяються ті, хто поширює російську пропаганду за кордоном і хто пропонує версії, навіть більш екстремальні, ніж путінська. Путін прямо не заперечує, що злочинці булі бойовиками «Ісламської держави», він лише прагне перемістити фокус уваги на Україну. Але деякі особливо талановиті ньюзмейкери за межами Росії стверджують, що в усьому винна Україна. Такі унікуми просувають дискусію ще далі від здорового глузду, ніж Кремль, і таким чином дають Росії можливість перевірити, які фейки можуть спрацювати за кордоном.

В результаті ми змушені вести химерну дискусію, яка веде нас у нікуди. ІДІЛ взяла на себе відповідальність за теракт у «Крокус Сіті Холі». «Ісламська держава» опублікувала відповідне жахливе відео. Росія не може прямо це заперечувати, але все одно у будь-який спосіб намагається якось «вписати» Україну у цю картину нападу. І всі ті, хто, свідомо чи несвідомо, хоче допомогти Кремлю у цих намаганнях, зараз активно розпалюють «дискусію», заперечуючи причетність «Ісламської держави» та висуваючи набагато більш прямі звинувачення на адресу України, ніж сам Кремль. Ця нахабна брехня спонукає декого поширювати  відео про злочини «Ісламської держави» (не сприяйте їм, не дивіться ці відео). Тож ці безглузді «дискусії» грають на руку «Ісламській державі», оскільки учасники дебатів публікують відео її численних злочинів, таким чином заохочуючи потенційних убивць.

Тим часом безглузда загарбницька війна Росії проти України триває. На окупованих українських територіях Росія продовжує викрадати українських дітей для асиміляції їх в РФ, а також катувати українців і кидати їх у концтабори. Росія продовжує обстрілювати керованими авіабомбами, безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами мирні українські міста.

Того дня, коли терористи напали на «Крокус Сіті Хол», Росія здійснила наймасованішу на сьогодні атаку на українську енергомережу, залишивши без світла більше мільйона людей. Серед іншого вбивчого залізячча, Путін запустив вісім крилатих ракет по найбільшій українській ГЕС. Росія атакувала місто Запоріжжя (наслідки цієї атаки ви бачите на чотирьох фото) та низку інших міст по всій Україні.

У п'ятницю Росія запустила по Україні вісімдесят вісім ракет і шістдесят три бойових БпЛА. І це лише один день (хоча й надзвичайно поганий) російської терористичної війни проти України, яка триває вже понад два роки.

Путін особисто відповідає за свої помилки всередині Росії. І він особисто відповідальний за розв’язання й продовження геноцидної війни проти України. Він намагається перетворити ці дві свої жахливі помилки на право: на право визначати реальність, як йому заманеться, із чого прямо витікає друге право, на яке він свавільно претендує – право вбивати усіх, кого він тільки забажає.

Передруковано з блогу автора: “Thinking about…” Дивіться оригінал тут.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.