Тепер Росія каже, що топитиме комерційні судна в Чорному морі, а американські чиновники – що вона може стріляти й по цивільним суднам. Що про це варто знати?

Про які наміри оголосила Росія?

19 липня Міністерство оборони РФ оголосило, що відтепер всі судна в Чорному морі “вважатимуться потенційними перевізниками військових вантажів”, і заявило, що судна будь-яких країн, які прямуватимуть до України під будь-яким прапором, вважатимуться такими, що діють в інтересах України.

Advertisement

Саме так. Саме про це заявила Росія – що вона топитиме "підозрілі" комерційні судна під прапорами таких країн, як Китай, Індія, Туреччина, Єгипет, Панама чи Греція.

Але може бути ще гірше: у середу високопоставлений американський чиновник сказав в інтерв'ю з AFP, що Росія має намір атакувати цивільні судна в Чорному морі і звинувачувати в цих атаках "під чужим прапором" Україну.

Росіяни не окупували Ласточкине, на околиці тривають бої, - ОСУВ «Таврія»
Більше по темі

Росіяни не окупували Ласточкине, на околиці тривають бої, - ОСУВ «Таврія»

Раніше з'явилася інформація про нібито захоплення села на Авдіївському напрямку.

Речник Ради нацбезпеки США Адам Ходж прокоментував російське відео, на якому росіяни нібито виявляють і знищують “українську морську міну”.

“За нашою інформацією, Росія провела додаткове мінування підходів до українських портів, – сказав Ходж, пославшись на щойно розсекречені розвіддані. – Ми вважаємо, що ці скоординовані дії спрямовані на те, щоб виправдати атаки на цивільні судна в Чорному морі і звинуватити в них Україну".

Advertisement

Якими будуть наслідки удару Росії по Чорноморській зерновій угоді?

Значними й різноплановими – так вважають експерти.

По-перше, як вважають аналітики зернового ринку, якщо судноплавство в Чорному морі не відновиться, загальні обсяги експорту українського зерна можуть скоротитися на 40%.

За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, до війни Україна була одним із найбільших у світі експортерів зерна, забезпечуючи світовий ринок 10% пшениці, 15% кукурудзи і понад 40% соняшникової олії. Українські ферми годували 400 мільйонів людей в усьому світі.

Advertisement

По-друге, ці обмеження на експорт зерна з України негативно вплинуть на світові ціни на продукти харчування і постачання продовольства. Один експерт зазначив: “Український експорт допоміг повернути ціни до того довоєнного рівня, який могли собі дозволити країни Африки, Близького Сходу і Латинської Америки”.

З лютого по червень 2022 року щонайменше 25 мільйонів тон українського зерна, призначеного для експорту на світові ринки, застрягли в Україні через російську морську блокаду, через що різко зросли ціни на продовольство. За підрахунками ООН, зернова угода знизила ціни на продовольство на більш ніж 23%.

Advertisement

З припиненням дії угоди – принаймні тимчасово – в середу ціни на пшеницю на Європейській біржі підскочили на 8,2%, а на кукурудзу – на 5,4%. Після виходу Росії з зернової угоди ф'ючерсні ціни на пшеницю на Чиказькій біржі, що є світовим орієнтиром, піднялись на 17%, і це найбільший стрибок з 2012 року.

Меншими будуть обсяги зерна, яке бідні країни отримують в рамках міжнародних програм допомоги.

З приблизно 33 мільйонів тон зерна, яке Україна експортувала під час дії угоди, 17% отримувала Африка.

Понад півмільйона з цих 33 мільйонів тон надійшло до охоплених голодом Ємену, Судану і Афганістану в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН.

По-третє, Росія вийшла з угоди, щоб знову зробити Чорне море воєнним фронтом. На додачу до своїх безчинств на морі, Росія збільшила тиск – фізичний і психологічний – на сільськогосподарську і морську галузі України. І це зараз, коли починається збір урожаю.

Advertisement

Третю ніч поспіль Росія завдала масованого удару крилатими ракетами і дронами по Одесі – ключовому чорноморському порту України. Минулої ночі удару зазнав ще один важливий порт – Миколаїв, під час якого постраждали 19 людей.

Київ заявив, що під час одного з ударів було знищено 60 000 тон зерна, яке призначалося для Китаю.

В російських соцмережах і державних ЗМІ цю інформацію привітали радісними постами й графікою.

По-четверте, закриття зернового коридору викликало в європейських сусідів України страх перед напливом “дешевого” зерна. Кремль дуже добре знає про напругу, яку експорт зерна створює між Україною та її союзниками. У червні Брюссель дозволив Польщі, Болгарії, Угорщині, Словаччині і Румунії обмежити імпорт зерна з України до кінця вересня.

Advertisement

Уряд Польщі, де у вересні мають відбутися вибори, хоче задобрити фермерів, тож у середу він заздалегідь оголосив, що в разі зняття мораторію він закриє кордон з Україною.

Чому Росія вийшла з зернової угоди?

Хтозна. У Кремлі рішення приймаються авторитарно і мафіозно, тож важко сказати, якою логікою там керувалися.

Один провідний австралійський журналіст так написав про російського деспота:

“Вийшовши в односторонньому порядку з Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволяла Україні під час війни експортувати пшеницю та інше збіжжя, Владімір Путін переслідував мету настільки цинічну, наскільки й негуманну. Важко уявити більш жахливу стратегію будь-якого режиму”.

На папері диктатор Путін пояснив, що не були виконані умови, які Росія висунула для продовження дії угоди, а саме: доступ російського сільськогосподарського банку до міжнародної системи SWIFT, зняття санкцій зі страхувальників морських перевезень, постачальників сільгосптехніки і компаній-виробників мінеральних добрив, відновлення роботи аміакопроводу, який проходить територією України.

Цей аміакопровод належить компанії "ТольяттиАзот" – одному з найбільших у Росії виробників аміаку і міндобрив. Її частка на світовому ринку аміаку складає 11%, а її основними ринками збуту є Індія і Бразилія.

Ще в травні Kyiv Post писав в ексклюзивному матеріалі, що власником і оператором компанії є наближений до Путіна Дмітрій Мазепін. За даними Forbes, Мазепін з особистими статками, що перевищують 900 мільйонів доларів, входить до першої сотні найбагатших росіян.

Попри закриття аміакопроводу, від початку повномасштабної війни обсяги експорту російських добрив зросли на 70% – до 16,7 мільярда доларів.

Як Україна та її союзники даватимуть цьому раду?

Україна неодноразово заявляла, що Путін використовує продовольство як зброю. Зараз вона заявила, що попри припинення дії угоди готова продовжувати експорт зерна за допомогою інших країн.

Експерти вказують на той факт, що Україна, яка до війни експортувала 90% зерна морем, наразі збільшує обсяги експортних перевезень автотранспортом, залізницею і річковими баржами.

Товарознавець Стівен Бартолом'юз (Stephen Bartholomeuz) написав: “Вона може й далі збільшувати ці обсяги, але доставка на ринок таким способом дорожча і займає набагато більше часу, а менші прибутки, які отримують фермери, роблять вирощування їхньої сільгосппродукції невигідним, що загрожує подальшому виробництву”.

Для того, щоб експорт зерна продовжувався, Україна, її союзники та міжнародні органи мають кілька варіантів:

·      Переконати ООН, щоб судна йшли під прапором або під прямим захистом ООН, але це рішення має бути прийняте більшістю голосів на Генеральній асамблеї, зважаючи на право вето Росії в Радбезі ООН.

·      Переконати зробити так Туреччину, але вона є членом НАТО.

·      Розширити використання альтернативного морського шляху через територіальні води Румунії, а далі наземним транспортом, і Україна вже офіційно звернулася з цією пропозицією до ООН.

·      Зробити ще одну спробу поновити зернову угоду, попрацювавши з Туреччиною, товарообіг якої з Росією значно зріс після початку війни, або з Китаєм, який є одним із найбільших імпортерів українського зерна.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!