Майже два роки минуло відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Упродовж більшої частини цього часу різні політичні сили закривали очі на розбіжності між ними та разом працювали на благо спільної справи — захисту України та її перемоги в цій війні.

Проте нещодавно підкилимна боротьба знову вийшла на поверхню, притому в найрізноманітніших сферах — таких, як мовне питання, дискусіях про доцільність проведення виборів під час війни, а також відносинах між головою держави й верховним головнокомандувачем та вищим військовим керівництвом країни.

Advertisement

Так, окреслилися певні ознаки розколу між президентом України Володимиром Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, який користується величезною народною популярністю. Це відображає одну з проблем, з якими стикається демократичне суспільство з вільними ЗМІ, яке намагається об’єднати населення країни на тлі політичних сил, що конкурують між собою, а також збройних і пропагандистських атак з боку сусіда-агресора. І все це в той час, коли наша держава як ніколи залежить від постачання боєприпасів від союзників.

Advertisement
Україна може витіснити російські війська з півдня України – про що говорив Зеленський
Більше по темі

Україна може витіснити російські війська з півдня України – про що говорив Зеленський

Kyiv Post зібрав головні тези з виступу Президента України в Президентському фонді та Інституті Рональда Рейгана.

«Немає ніякого конфлікту. Це все просто вигадки», — сказав Kyiv Post міністр оборони Рустем Умєров, відповідаючи на закиди ЗМІ про «розкол» між Залужним та Зеленським.

Міністр оборони України Рустем Умєров на прес-конференції 21 листопада 2023 року. ФОТО: AFP

Тим часом речник української розвідки (ГУР) Андрій Юсов сказав Kyiv Post, що чутки про конфлікт є далеко не випадковими. Ба більше, це – частина нових зусиль Кремля вбити клин в українське суспільство і, зрештою, домогтися усунення Зеленського. Пік цих зусиль припадає на листопад і грудень.

«Це дешевше, ніж вести реальну війну на передовій», — підкреслив Юсов.

Advertisement

Контекст

Минулий рік запам’ятався кількома перемогами на полі бою, які, здавалося, сприяли консолідації українського суспільства — повним звільненням Київської області, Херсона та більшої частини Харківської області. Багато хто сподівався на такий самий політичний консенсус у 2023 році — схожий на той, який склався в США після терактів 11 вересня.

Але, попри деякі значні воєнні успіхи — такі, як стратегічна поразка Чорноморського флоту Росії та його вихід із глибоководного порту в Севастополі в жовтні — цей рік приніс менше результатів на полі бою.

Штаб Чорноморського флоту Росії після нищівного ракетного удару 22 вересня.

Зараз Кремль кидає все нові й нові хвилі піхоти на усіяні трупами росіян поля поблизу Авдіївки — українського міста-фортеці північніше Донецька.

Advertisement

Хоча українські війська поки що твердо тримають позиції, толерантність Москви до воєнних втрат здається невичерпною — зовсім як у випадку з обороною Бахмуту.

Військова підтримка союзників, обмежена та обережна на початку повномасштабного вторгнення через побоювання російської помсти, а потім все масштабніша та сміливіша, наразі піддається серйозному випробуванню.

Крім того, ізраїльсько-палестинський конфлікт також відвернув увагу світу від України.

У Вашингтоні групі ультраправих республіканців вдалося викреслити допомогу Україні з жовтневого законопроєкту про тимчасовий бюджет. Наразі у США розпочинаються передвиборчі перегони, і залишається незрозумілим, чи залишиться допомога Україні пріоритетом для Штатів після того, як вляжеться пил. Перемога на виборах деяких ультраправих кандидатів у Європі — зокрема, у Нідерландах — також ставить перед Україною певні виклики.

Advertisement

Герт Вілдерс із Партії свободи в Нідерландах виступає з промовою 29 січня. ФОТО: AFP

В Україні ж усе частіше лунає критика нинішнього уряду, опозиційні сили наполягають на виборах, а чутки про конфлікт між президентом Зеленським і головнокомандувачем Залужним висвітлюються на перших шпальтах.

Залужний назвав війну «патовою ситуацією»

Чутки в політичних колах посилилися, коли 1 листопада The Economist опублікував статтю та інтерв’ю Залужного, який заявив, що в російсько-українській війні обидві сторони «досягли рівня технологій, який заганяє нас у глухий кут».

Advertisement

Залужний написав, що «війна зараз переходить на новий етап: те, що ми (військові) називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості».

В опублікованому в тому ж номері інтерв’ю Залужний говорить про те, що з населенням утричі більшим за українське та в десять разів потужнішою економікою затяжна війна означатиме перемогу Росії.

«Подивімося правді у вічі: це феодальна держава, де найдешевший ресурс — це людське життя. А для нас… для нас найдорожче, що є — це наші люди», — наголосив він.

Залужний зазначив, що українська армія не досягла запланованих результатів на полі бою: «Якщо подивитись у підручники НАТО й на наші розрахунки, то стає очевидним, що чотирьох місяців нам мало би вистачити для того, щоб дійти до Криму, повоювати там, повернутися назад, і ще раз повторити цей маневр».

Проте українська армія застрягла на російських мінних полях і була зупинена авіаційними ударами. Спочатку Залужний вважав, що проблема в командирах, потім — у солдатах. Але перекидання живої сили між бригадами до прориву не призвело.

Потім він звернувся до книги «Прорив укріплених ліній оборони», виданої в 1941 році радянським генерал-майором П.С. Смирновим, який аналізував битви Першої світової війни.

«І не дійшовши навіть до половини, я зрозумів, що це наша ситуація — як і тоді, рівень нашого технологічного розвитку сьогодні вводить у ступор і нас, і наших ворогів», — написав він.

«Простий факт: ми бачимо все, що робить ворог, і вони бачать усе, що робимо ми. Щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове — як-от винайдений китайцями порох, який ми досі використовуємо для того, щоб вбивати один одного», — написав він, підкресливши, що західні технології можуть допомогти Україні зробити прорив на полі бою».

Наслідки статті Залужного

«Стаття Залужного стала несподіванкою. Важко сказати, чому він саме так сформулював свої думки», — повідомило Kyiv Post неназване джерело в Офісі президента.

Звісно, ніхто б не заборонив головнокомандувачу ЗСУ висловити свою точку зору, але Зеленський волів би заздалегідь знати про те, що статтю збираються опублікувати.

«Зеленський сказав Залужному в Ставці Верховного головнокомандувача, що він мав із ним поговорити про статтю. Після цього Залужний попросив вибачення», — повідомило джерело.

За словами інформатора Kyiv Post, в Офісі президента хвилювалися, що союзники можуть почати вважати небажаним подальше фінансування, якщо побачать, що війна зайшла в глухий кут.

В ефірі національного телебачення заступник голови ОП Ігор Жовква заявив, що твердження Залужного про патову ситуацію «полегшують роботу агресора» і сіють «паніку» в рядах союзників України.

При цьому 2 листопада речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав про статтю Залужного таке: «Я думаю, що вона підкреслює, як важливо продовжувати підтримувати Україну».

З усім тим, час для публікації статті про те, що контрнаступ не досяг своїх цілей, був доволі делікатним — вона вийшла лише за два дні після суперечливої статті в TIME, у якій президента зображували як людину, що поступово опиняється в усе в більшій ізоляції.

4 листопада на спільній прес-конференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн Зеленський категорично відкинув термін «патова ситуація».

«Всі ми люди, незалежно від статусу… Але становище не безвихідне, — сказав Зеленський. – Росія контролює небо. Ми захищаємо нашу армію. Ніхто не хоче безцільно кидати солдатів у м’ясорубку, як це робить Росія. Треба дочекатися F-16, дочекатись того, щоб наші хлопці пройшли підготовку, щоб вони повернулись. Коли є протиповітряна оборона на фронті, військові йдуть вперед і використовують техніку».

Залужний і Зеленський говорили про доволі схожі речі — про те, що Україна опинилась у тимчасовому глухому куті, вийти з якого можна за допомогою західних технологій та інновацій.

Винищувач F-16 бере участь у навчаннях НАТО Air Shielding поблизу авіабази в Лаську, центральна Польща, 12 жовтня 2022 року. ФОТО: AFP

За інформацією британського таблоїда The Sun, в інтерв’ю від 20 листопада Зеленський, не називаючи імен, буцімто звинуватив деяких військових у спробі брати участь у політичному житті країни, що не йде на користь воєнним зусиллям.

«Якщо ти ведеш війну з думкою про те, що завтра ти будеш займатися політикою чи виборами, то на словах і на передовій ти поводишся як політик, а не як військовий. Я вважаю, що це величезна помилка, — заявив Зеленський. – Якщо військовий вирішує займатися політикою, то це його право. В такому випадку він має йти в політику, але тоді він не має займатися питаннями ведення війни».

При цьому Залужний тему не коментував, що ще більше підігріває чутки.

Плани Кремля стосовно «Майдану-3»

16 листопада на прес-конференції президент вперше розповів про російський план влаштувати «Майдан-3».

«У нашої розвідки є про це інформація; така сама інформація надійшла й від наших партнерів», — сказав Зеленський.

За його словами, росіяни мають намір роздмухувати внутрішні конфлікти в Україні, називаючи свої плани «Майданом-3».

Ця назва плану — відсилання до Революції Гідності, що виникла з протестного руху під назвою «Євромайдан», центром якого був Майдан Незалежності в Києві. Десяту річницю цієї події українці відзначили 21 листопада.

Акції протесту на Майдані в 2013 році були спрямовані проти тодішнього президента – маріонетки Кремля – Віктора Януковича. Він намагався обмежити надії України на європейську інтеграцію, відмовившись від широко популярної Угоди про асоціацію з ЄС, за яку він буцімто агітував під час своєї передвиборчої кампанії. Ця угода мала встановити нові політичні та торговельні зносини між Києвом та ЄС.

Київ, Євромайдан. 23 лютого 2014 р. ФОТО: Вікіпедія

Янукович жорстоко розганяв протестувальників, але у відповідь на жорсткі заходи їх виходило підтримати все більше українців. Після кількох місяців боротьби та загибелі понад 100 протестувальників, яких тепер називають «Небесною сотнею», Януковича було скинуто в лютому 2014 року. Того ж місяця Росія захопила Кримський півострів, що належить Україні, та підтримала сепаратистські рухи в Донецькій і Луганській областях.

Кремль завжди зображував Революцію Гідності як державний переворот; тепер, за словами Зеленського, він планує організувати власний державний переворот.

«Вони (росіяни) дуже хочуть змінити президента (України). Можливо, не шляхом вбивства, а шляхом зміни влади. Вони використовуватимуть ті інструменти, які в них будуть. Ідея полягає в тому, щоб до кінця цього року реалізувати нову операцію. Вона навіть має назву», — розповів Зеленський.

Речник української розвідки (ГУР) Андрій Юсов розповів Kyiv Post, що свої наймасштабніші пропагандистські кампанії Кремль підготував на листопад-грудень цього року, коли йде сильний сніг, стоять морози, а українці стикаються з посиленням обстрілів. І справді, в ніч проти 25 листопада Москва запустила рекордні 75 дронів-камікадзе по українській столиці. В Кремлі сподіваються, що в цей період люди будуть більше незадоволені своїм урядом, особливо якщо в них зникатиме електроенергія.

«Зрозуміло, що по суті, для росіян це більше антимайдан; але ж вони завжди намагаються цупити саме українські слова, вживати їх, мімікрувати їх під певну українську термінологію», — сказав Юсов.

Андрій Юсов. Фото: gur.gov.ua

Головним ідеологом запланованого «Майдану-3» українська розвідка називає Владислава Суркова, якого Financial Times принагідно охрестила «батьком-засновником путінізму». Суркова, відомого зокрема своєю фразою: «Надлишок свободи є смертельним для держави», вважають головним куратором української політики Кремля. Саме він закладав підґрунтя для анексії Криму в 2014 році.

«Він один із безпосередніх ідеологів цього процесу», — зазначив Юсов.

Співробітники спецслужб відмовилися повідомити, хто ще може бути в команді Суркова, і скільки грошей Кремль може виділити на організацію «Майдану-3».

Пізніше представник ГУР Андрій Черняк заявив, що «Майдан-3» став найдорожчою російською інформаційною спецоперацією проти України з 2014 року та Революції Гідності, на дискредитацію якої росіяни витратили десятки мільйонів доларів. Загальний бюджет операції досяг $1,5 млрд.

Владислав Сурков бере участь у зустрічі в уральському місті Курган, 13 лютого 2012 р. ФОТО: AFP

Юсов заявив, що мета Кремля — розвалити Україну зсередини, послабивши єдність її суспільства.

«Для цього росіяни використовують інформаційно-психологічні операції. Весь ряд інформаційних інструментів, фейків, як безпосередньо спрямованих і реалізованих в Україні, так і тих, які мають надходити в Україну через інші платформи, міжнародні тощо», — сказав він.

В одному з пропагандистських роликів, поширених російськими та українськими Telegram-каналами, військових закликали залишити свої позиції та йти на Київ, мотивуючи це причетністю Зеленського до вбивства помічника Залужного.

Ми також запитали Юсова, чи відіграють якусь роль політичні діячі в планах Кремля. На це він відповів: «Якщо проаналізувати процеси та скандали, які сколихнули українське суспільство останніми тижнями, то, в принципі, навіть поверхневий аналіз [відкритих джерел] може навести на певні висновки».

В контексті цих зусиль Кремль вчергове намагається змалювати Україну як неуспішну державу з відсутністю дієвих інституцій, масштабною корупцією та конфліктами між елітою і пересічними громадянами, зазначив Юсов.

«У плані є пункти щодо ліквідації конкретних осіб, є конкретні епізоди щодо продовження замахів на представників військово-політичного керівництва України. Імена ми не коментуємо, тому що мова йде, зокрема, про протидію цим процесам у режимі реального часу. Але така інформація є», — сказав Юсов, підкресливши, що в рамках «Майдану-3» згадується конфлікт між Зеленським і Залужним.

Хто з політиків найбільше говорить про конфлікт між Залужним і Зеленським?

Джерело Kyiv Post в Офісі президента повідомило, що українські політики говорять про конфлікт між президентом і головнокомандувачем ще з другої половини минулого року.

Серед тих, хто найголосніше говорить про конфлікт між ними, — представники команди колишнього президента Петра Порошенка, якого Зеленський переміг на президентських виборах 2019 року.

Колишній лідер України Петро Порошенко в Києві 28 січня 2022 року. ФОТО: AFP

7 листопада нардеп від партії Порошенка «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв написав у Facebook, що вже є документи на звільнення Залужного. Але після шквалу критики він видалив свій пост, заявивши, що не має доказів, що можуть підтвердити його заяву.

13 листопада сайт «5 каналу», який належить екс-президенту, опублікував інтерв’ю з генерал-майором ЗСУ Дмитром Марченком, у якому він заявив, що хотів би бачити Залужного кандидатом у президенти.

Підтримала це й ведуча Яніна Соколова, яка сказала: «Президент-військовий повністю змінив би країну».

Кілька днів потому Марченко попросив вибачення за своє інтерв’ю, яке викликало публічні дебати, і сказав наступне: «Будь ласка, не маніпулюйте моїми заявами, не займайтеся дискредитацією [Залужного]. Ніхто нікуди не балотується. Ми всі націлені виключно на перемогу! Питання журналістки стосувалося гіпотетичних думок про майбутнє, про мирну Україну — після перемоги. До кінця війни військові займаються виключно війною та аналізують виключно воєнні події. Наше завдання — боротися з ворогом».

Попри те, інтерв’ю породило нові чутки.

Чи є в Залужного політичні амбіції?

Джерела Kyiv Post у політичному та військовому керівництві підтвердили, що політикою Залужний не цікавиться, хоча дехто в його команді хотів би цього.

Одне з джерел Kyiv Post у Генштабі стверджує, що друг Залужного та політичний консультант генерал-майор Віктор Назаров намагається побудувати для нього політичну кар’єру.

Kyiv Post зв’язався з прес-секретарем Залужного з проханням прокоментувати ситуацію, але на час публікації відповіді ще не отримав.

В оточенні Зеленського кажуть, що тему балотування Залужного в президенти ніхто серйозно не обговорює.

Позиціювати Залужного як «політика» вигідно Російській Федерації», — заявив один із інформаторів Kyiv Post.

Також джерело з Офісу президента повідомило, що вся команда, включно з Зеленським, розуміє, що політичних амбіцій Залужний не має.

Чи є конфлікт між Зеленським і Залужним?

Заявляючи, що ніякого конфлікту немає, Умєров підкреслив, що саме Росія зацікавлена в проштовхуванні сфабрикованого наративу про цей «конфлікт» і в поширенні цього наративу в інформаційному просторі України та світу.

Голова Офісу Зеленського Андрій Єрмак на початку листопада також заявив, що між Залужним і Зеленським нема конфліктів, і що вони разом працюють на перемогу.

Своєю чергою, інше джерело Kyiv Post повідомило, що за винятком незначних непорозумінь, які виникають у будь-якому робочому процесі, президент і головнокомандувач мають дуже продуктивні робочі стосунки.

«Президент не критикує Залужного, — сказало джерело. – Але він сказав, що буде карати всіх, хто порушить рішення Ставки Верховного головнокомандувача (Залужного)».

Для Зеленського важливо мати чіткий ланцюжок командування, повідомило джерело Kyiv Post:

«Президент якось сказав доречну фразу: «У будь-якої машини одне кермо. Якщо їх буде більше, її просто розірве». Нам потрібно взяти себе в руки й рухатися далі».

На момент виходу публікації Залужний не відповів на прохання прокоментувати ситуацію.

Чи відправлять Залужного у відставку?

Офіс президента не розглядає звільнення Залужного, повідомило джерело в Офісі президента.

Залужний розроблятиме наступні плани контрнаступу. Генштаб використає весь досвід, отриманий генералом під час війни, і подальша допомога партнерів буде базуватися саме на його планах.

Однак члени команди Залужного не є недоторканними. На початку місяця командувача Силами спеціальних операцій ЗСУ Віктора Хоренка несподівано відправили у відставку невдовзі після його першого публічного інтерв’ю.

Хоренко зазначив, що «дізнався про це зі ЗМІ».

За його словами, для Залужного це також стало несподіванкою: «Головком (Залужний) мав би зробити відповідний запит. Але він мені сказав, що нічого такого не робив. Я не розумію, що сталося».

Очільник Офісу президента Андрій Єрмак у Вашингтоні, 21 вересня 2023 р. ФОТО: AFP

У команді президента розповіли Kyiv Post, що президент не зобов’язаний звітувати та пояснювати своє рішення, але до роботи Хоренка були запитання.

«Генерал-майор Хоренко зараз потрібен на певному напрямку, він продовжить службу в Міністерстві оборони України, — написав Умєров у Facebook 4 листопада. – Додатково коментувати причини та передумови зміни вищих щаблів військового керівництва під час війни — це дати ворогові підстави послабити Україну».

Залужний звільнення Хоренка ніяк не прокоментував.

За кілька днів після звільнення «Українська правда» повідомила, що Міноборони також готує подання на звільнення командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського та командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва.

Військове джерело Kyiv Post не виключає, що історія з можливим звільненням була злита командою Залужного: «Можливо, це такий собі спосіб захисту інтересів».

Умєров зазначив, що наразі звільнення не готується.

«Тобто стосовно цього я маю сказати, що рішення ще не прийняте, але ми робимо все можливе для підвищення ефективності. Якщо це все ж станеться (звільнення командувача — ред.), ми будемо говорити про це дуже відкрито», — сказав Умєров.

На новий поворот в історії про нібито «розбіжності» між Зеленським і Залужним 26 листопада натякнула депутатка Мар’яна Безугла з партії Зеленського «Слуга народу», членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Безугла заявила, що Залужний «повинен піти». Вона звинуватила його в тому, що він не представив комплексного «плану війни» на 2024 рік, водночас очікуючи, що парламент схвалить значне збільшення витрат на оборону.

Заяви Безуглої поки що не знайшли прихильників у парламенті.