Су-57, за задумом, мав стати наступником легендарних МіГ-29 та Су-27. Новий літак мав стати новим етапом у розвитку російської бойової авіації та першим російським винищувачем 5-го покоління. Проєкт планувався як спільний з Індією, але у 2018 році індійська сторона вийшла з угоди через невідповідність характеристик винищувача стандартам 5-го покоління. За даними індійської сторони, літак не мав сучасної РЛС, авіоніки та не відповідав очікуванням стелс-технологій.

Advertisement

Терміни поставки літаків у російські війська постійно відтягувалися. Спочатку планувалося озброїти ними армію вже у 2015 році, потім термін перенесли на 2016, 2017, 2018... Лише у 2020 році перший Су-57 був поставлений у розпорядження ВПС РФ, а реально використовувати його почали у 2022 році, під час війни в Україні.

ГУР та кіберволонтери атакували майже сотню російських вебресурсів
Більше по темі

ГУР та кіберволонтери атакували майже сотню російських вебресурсів

Українські кіберфахівці здійснили удар по компаніям РФ, які обслуговують причетних до ведення війни проти України.

Су-57 vs F-22

Російська пропаганда позиціонує Су-57 як головного конкурента американському F-22 Raptor, який дійсно можна вважати літаком 5-го покоління. Проте порівняння характеристик цих машин дає чітке уявлення про реальну картину.

Advertisement

Хоча F-22 Raptor був розроблений значно раніше (програма розпочалась у 1983 році, на озброєння ВПС США він був прийнятий у 2005 році), але він усе ж таки випереджає Су-57 за багатьма характеристиками.

Важливо зазначити, що F-22 Raptor здійснив свій перший політ у 1997 році та масово виготовлявся для армії США з 2005 по 2011 роки. Перший прототип Су-57 здійснив свій політ у 2010 році. А реальні літаки, як зазначалося раніше, російська армія отримала лише у 2020 році. Коли Росія тільки розпочинала тестування свого прототипу, США вже згорнули виробництво серійного та перевіреного F-22. Незважаючи на значну різницю у роках створення, F-22 значно перевершує російський "аналог" 5-го покоління.

Advertisement

Ситуація з російським Су-57 стає дедалі цікавішою. Виявляється, що цей літак, покликаний стати символом могутності російської авіації, не добудований і досі. Один із ключових моментів - це відсутність власного двигуна, який би відповідав характеристикам 5-го покоління. Очевидно, що індійські фахівці певний час сподівалися на те, що росіяни підготують відповідний двигун, але зрештою, зрозуміли, що в розумній перспективі це малоймовірно.

Проблема з двигуном

За задумом, Су-57 мав отримати принципово нові, власні двигуни - АЛ-51Ф1. Нова силова установка мала значно покращити характеристики Су-57 порівняно з іншими російськими винищувачами класу 4+ та наблизити Су-57 до стандартів 5-го покоління. Одним із ключових критеріїв винищувачів 5-го покоління є можливість польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу. Наразі Су-57 оснащені двигунами АЛ-41Ф1 або їхньою модифікацією АЛ-41Ф1С, які взяли з літака Су-35С.

Advertisement

Російська пропаганда декларує максимальну швидкість без використання форсажу близько 1300-1800 км/год, що начебто відповідає вимогам до винищувачів 5-го покоління.

Варто зазначити, що двигуни АЛ-41Ф1 та АЛ-41Ф1С були розроблені на основі АЛ-41Ф, який просто не поміщався у планер Су-57. Тому нові, менші двигуни, мають меншу тягу: 15000 кгс проти 18000 кгс у АЛ-41Ф.

За заявами Росії, декілька Су-57 вже отримали нові двигуни АЛ-51Ф1. Російські ЗМІ одразу почали запевняти, що нові двигуни дозволили літаку розвивати максимальну швидкість у 2600 км/год і 2100 в режимі без використання форсажу. Проте, окрім показників швидкості та маневреності, для винищувачів 5-го покоління не менш важливим є й використання стелс-технологій. Як виявляється, російський літак і тут має проблеми.

Advertisement

Під час розробки F-22 Raptor американці ставили перед собою чітку задачу: зробити літак мінімально помітним для ворожих РЛС. Весь фюзеляж F-22 проєктувався з урахуванням максимального розсіювання радіохвиль, щоб унеможливити пряме відбиття сигналу й ідентифікації літака на радарі.

Для цього у конструкції американського літака використовується не менше 40% композитних та радіопоглинаючих матеріалів, а також широко застосовується вуглепластик.

Advertisement

Сопла двигунів F-22 мають не класичну круглу форму, а виконані у вигляді прямокутних виходів, частково захованих у фюзеляжі. Дослідження показали, що така форма сопел сприятливо впливає й на інфрачервону непомітність літака. Самі сопла двигунів також виготовлялися з радіопоглинаючих матеріалів, з використанням кераміки, що додатково знижує радіолокаційну помітність.

При огляді Су-57 в очі одразу кидаються круглі, не сховані у планер сопла двигунів. Це суттєво погіршує його стелс-показники та збільшує інфрачервону помітність. Найвірогідніше, росіяни просто не мають достатніх знань та технологій для виготовлення нового та якіснішого сопла. 

За заявами головного конструктора Су-57, маса композитних матеріалів становить 25% ваги літака без палива та боєкомплекту, а радіопоглинаючі матеріали займають 70% площі самого літака. 

Ця ситуація викликає серйозні сумніви щодо реальних можливостей Су-57. Амбітні заяви про його виняткові характеристики та статус 5-го покоління тьмяніють на тлі недобудованості та невідповідності ключовим критеріям.

Попри заяви Росії про те, що Су-57 є "найкращим літаком у світі", РФ зуміла виробити лише близько 15 таких літаків, і це з урахуванням прототипів – фактично, дослідних зразків, на яких випробовують життєздатність усієї системи. На противагу цьому, США виготовили 195 винищувачів F-22 та понад тисячу F-35 різних модифікацій, які також відносяться до п'ятого покоління.

Існує декілька причин такої різниці у темпах виробництва. По-перше, Су-57 дуже дорого обходиться для РФ. Це робить його масове виробництво фінансово складним завданням для російської економіки, яка й так перебуває під тиском санкцій.

По-друге, виникають сумніви щодо реальних бойових можливостей Су-57. Літак може бути «сирим» та мати серйозні конструктивні недоліки, які роблять його не таким ефективним, як заявляють росіяни.

Су-57:"повітряна Т-14 "Армата", яку бояться втратити

Розпіарений російськими ЗМІ та пропагандистами, літак так званого п'ятого (де-факто 4++) покоління неодноразово використовувався для завдання ракетних ударів по Україні. Росіяни використовують надсучасний винищувач лише для пусків ракет із безпечного власного повітряного простору. Су-57 неодноразово запускав по Україні ракети Х-59 та покращені Х-69. З подібною задачею успішно справляється будь-який фронтовий бомбардувальник типу Су-24 розробки 1960-х років.

Росіяни не використовують свою "аналоговнєтну" розробку в боротьбі з українською авіацією чи для виконання завдань над повітряним простором України, адже скоріш за все усвідомлюють, що в такому разі Су-57 буде помічено та знищено.

Причина такої обережності також криється у страху втратити дорогоцінний екземпляр літака. Збиття Су-57 українськими ППО стало би для Росії не просто втратою бойової одиниці, а й серйозним ударом по іміджу та заявленим бойовим можливостям винищувача. 

Новітня російська зброя: від танку Т-14 "Армата" до винищувача Су-57

Через свою високу вартість для РФ, Су-57 перетворився на своєрідну "повітряну Т-14 "Армату" – дорогий та високотехнологічний зразок озброєння, який російське командування не наважується відправляти на справжню війну. Що не є характерним для розробників, які, зазвичай, навпаки прагнуть випробовувати свої розробки у реальних бойових умовах. Вочевидь, росіяни й самі розуміють, що розпіарений Су-57 не відповідає критеріям і характеристикам винищувача 5-го покоління. Така техніка необхідна Росії для створення певного образу модернізації своєї армії до найсучасніших стандартів. Можливо, окрім використання Су-57 для обстрілів України з далекої дистанції, росіяни використовуватимуть його для повітряних парадів над Красною Площею у Москві, у спробі справити враження на іноземних дипломатів і військових аташе. Правда, використання найновітнішого російського танку Т-14 "Армата" у подібних цілях закінчилося публічним фіаско: у нього вимкнувся двигун, який танкісти так і не змогли запустити.